Існує три типи зв’язків між таблицями.
- Зв’язок "один-до-багатьох"
Щоб відобразити зв’язок "один-до-багатьох" у структурі власної бази даних, візьміть первинний ключ на стороні зв’язку "один" і вставте його як додаткове поле або поля в таблицю на стороні зв’язку "багато". Скажімо, у нашому прикладі потрібно додати нове поле (поле ідентифікатора з таблиці "Клієнти") до таблиці "Замовлення" та назвати його "Ідентифікатор клієнта". Після цього програма Access зможе використовувати номер із поля "Ідентифікатор клієнта" в таблиці "Замовлення", щоб визначити клієнта для замовлення.
- Зв’язок "багато-до-багатьох"
Для представлення зв’язку "багато-до-багатьох" потрібно створити третю таблицю, яку часто називають розподільною, щоб розділити зв’язок "багато-до-багатьох" на два зв’язки "один-до-багатьох". Первинний ключ із кожної із двох таблиць потрібно вставити у третю таблицю. Унаслідок цього у третій таблиці буде записано всі випадки або екземпляри зв’язків. Наприклад, таблиці "Замовлення" та "Товари" пов’язані зв’язком "багато-до-багатьох", який визначатиметься через створення двох зв’язків "один-до-багатьох" із таблицею "Відомості про замовлення". В одному замовленні може зустрічатися багато товарів, і кожний товар може зустрічатися в багатьох замовленнях.
- Зв’язок "один-до-одного"
У зв’язку "один-до-одного" кожному запису в першій таблиці може відповідати лише один запис у другій таблиці, а кожному запису в другій таблиці може відповідати лише один запис у першій таблиці. Цей тип зв’язку не дуже поширений, оскільки зазвичай відомості, пов’язані між собою в такий спосіб, зберігаються в одній таблиці. Зв’язок "один-до-одного" можна використовувати, щоб розділити таблицю з великою кількістю полів, відокремити частину таблиці з міркувань безпеки або зберігати дані, які застосовуються лише до підмножини головної таблиці. Якщо ви таки виявите такий зв’язок, це означає, що обидві таблиці мають спільне поле.
