пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Розкрийте сутність основних філософських концепцій суспільства.

Серед найвпливовіших філософських і соціологічних концепцій суспільства можна відзначити марксизм (Маркс, Енґельс) і неомарксизм (Георг Лукач), ліберальну теорію (фон Мізес, Гаєк), теорію масового суспільства (Ортега-і-Гассет), теорію менеджеріального суспільства (Бернхем), теорію тоталітарного суспільства (Юнґер, Арендт, Мангайм), теорію розвинутого індустріального суспільства франкфуртської школи (Горкгаймер і Адорно, Маркузе), теорію постіндустріального суспільства і інформаційного суспільства (Белл, Елвін Тофлер), теорію суспільства «пізнього модерну» (Ентоні Ґідденс) і теорію імперського глобалізму (Гардт і Негрі).
Отже, сучасна філософія вважає суспільство соціальною системою, що складається із множинності компонентів, утворених діяльністю та спілкуванням окремих людей. Системна методологія передбачає відокремлення з суспільства основних його частин - компонентів і аналіз їх функцій та взаємодій. Основними компонентами є виробнича, економічна, соціально-політична, духовна сфера взаємодії людей.
Основа сучасної теорії суспільного процесу - система філософських категорій - допомагає науковому пізнанню минулого та сучасного розвитку.
Найбільш ранньою була теорія історичного (соціологічного) ідеалізму, згідно якою базисною сферою суспільства вважалася духовна. Прибічники історичного ідеалізму вважають головною причиною функціонування і розвитку суспільства свідомість, волю, світовий дух, тобто духовну сферу суспільства. У історичному ідеалізмі можна виділити напрями: суб'єктивно-ідеалістичний (П.Л. Лавров, Н.М. Михайлівський, Людвіг фон Мизес) і об'єктивно-ідеалістичний (Гегель, П. Сорокин та ін.).
Згідно з суб'єктивно-ідеалістичним розумінням суспільства суб'єктами духовної сфери є видатні особистості, еліта суспільства, його інтелігенція.
Методологія суб'єктивістської соціології підкреслювала принципову відмінність між світом природи і світом суспільства.
Об'єктивно-ідеалістичний ідеалізм Гегеля став спробою здолати обмеженість суб'єктивно-ідеалістичного розуміння історії людства. Передусім, Гегель вважав, що існує історія людства, а не окремих народів, які самі по собі нічого не представляють. Далі, основу розвитку людства, приховану від великих людей і народних мас, складає світовий дух (розум), який діє через розум видатних особистостей і народних мас.
Історичний матеріалізм
В протилежність історичному ідеалізму виник географічний матеріалізм (детермінізм), згідно з яким базисною сферою суспільства, визначальною усі інші, було географічне середовище. Ця теорія виходила з факту залежності почуттів і думок людей про інші сфери суспільства і громадського устрою від географічного середовища
Недолік цього виду детермінізму полягав в розгляді людської діяльності (а значить, і свідомість) як пасивного по відношенню до географічного середовища чинника.
Цей матеріалізм можна назвати суб'єктивним, тому що об'єктивну основу його утворюють чуттєво сприймані предмети, а ментальність, характер, деспотична політична система є результатом суб'єктивного сприйняття різноманітних природних і громадських чуттєво-предметних речей, матеріальних (природних і культурних) благ. Ці блага первинні, а індивідуальна і масова свідомість людей - вторинна.
З ім'ям Маркса і Енгельса пов'язано створення історичного (економічного) матеріалізму. У ньому суспільство розглядалося як система життєдіяльності людей, що історично склалася. Головними чинниками його функціонування і розвитку є економічні.
Історичний реалізм
Суть історичного реалізму можна сформулювати так: 
1) людське суспільство є результат свідомої діяльності видатних людей, що винаходять нові знаряддя, соціальні інститути, організації відповідно до своїх інтересів, що розвиваються, а не тільки відповідно до законів об'єктивного світу; 
2) громадська (масова) людина є результат соціалізації - виховання і громадського буття. Людське суспільство визначає масову людину, а видатна людина визначає людське суспільство через винахід нових знарядь, інститутів, законів. Жодна з цих протилежностей не є ведучою спочатку: ні об'єктивні закони природи, ні свідомість видатних людей. Тут ми маємо на увазі, що люди свідомо змінюють об'єктивний світ не лише згідно його законам, але і згідно своїм потребам (і інтересам), що розвиваються, : духовним, соціальним (політичним, економічним) і матеріальним (демосоціальним).

Завдання 2. 


19.12.2016; 11:44
хиты: 61
рейтинг:0
Гуманитарные науки
философия
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2022. All Rights Reserved. помощь