Фил-я Посвещ. високо оценив. пріоритети розуму. Саме распр-і передових ідей, прогрессив. знань, критич-й розум мислилися як осн-я для прогресу усього общ-ва. Розум і раціональність стають визначальними ідеями фил-и Просвещ. Однієї з осн. цілей фил-и даної епохи була критика релігійної ортодоксії, прийнятих на віру і не имеющ. рацион-го обоснов-я религ-х догматів. Розум і мислячий розум стали единств. мірилом усього сущих. Важливим було відстоювання ідеї материалистич. розуміння психіки, просветит-х представ-й про природу чел-ка, основ. на розумних початках.
Гл.представником другого направ-я франц. матер-ма був Клод Анри Гельвеций (1715 – 1771), кот. вважав, що чувств. пізнання – це тільки перший крок мислення, що пізнає. Спостерігати, узагальнювати і робити закл-я з чувств. упечат-й має бути розуму. Гл. його добуток «Про розум» спрямовано проти релігійної ідеології. Відчуття- фундамент пізнання, але розум основ-ся на вдалому підборі нових ідей. Тому основопол. здатністю розуму варто вважати порівняння. Ідеї він разд. на корисні, шкідливі і байдужні.
Дени Дідро (1713 - 1784) усвідомив недоліки механіцизму. Матерія – це безупинний рух, загальне «шумування» у Всесвіті. Оскільки він гл. движ. силоміць вважає внутр. активність, його матер-зм характеризують як энергетич-й. На думку Дідро, уся природа знаходиться у вічному русі і розвитку; суще гине в одній формі саморуху. Послід. обумовлена внутр. разнород-тью матерії, кот. сост. з бесчисл. кол-ва разнокач-х елементів; їхнє зіткнення і взаємодія пояснює вічний рух, зміну і розвиток.
