Перші греч. філософи були одноврем. і вченими. Філософія з'являлася як наука наук, мати усіх наук. Згодом наука відокремилася від філософії.
Філософія володіє собств. понятійним апаратом і прагне до відкриття закономірностей универсума. Приватні науки (фізика, хімія, матем-ка, біологія, медицина й ін.) не цікавляться цілісним відношенням мислення і буття, а досліджують специфич., конкретний зріз реальності. Філософія ж універсальна, неї цікавить світ у цілому.
Приватні науки звернені до явищ і процесів реальності, существ. об'єктивно. Їх не цікавить ціннісна шкала человеч. змістів. У філософії особливу значимість здобувають аксиологические орієнтації.
Філософії не властива науч. однозначність. Вона прагне з'ясувати исход. передумови будь-якого знання, важливий не тільки досягнутий результат, але і шлях до нього.
Наука спирається на факти і їх эксперим-ю перевірку. Філософія, навпроти, відстоїть від сфери повсякденності і несеться в сферу пошуку сенсу життя. Конкр. науч. дисц. Можуть розвиватися, не з огляду на досвід ін. форм общ. свідомості. А у філософії як емпіричну базу і исход. пункту узагальнень приймається сукупний досвід духов. розвитку человеч-ва, усіх форм общ. свідомості: науки, мистецтва, релігії, права й ін.
Філософія є російська, німець., англ-кая, франц-кая й ін., однак немає ні франц., ні росіянки, ні англ. фізики, матем-ки чи астрономії.
На відміну від науки філософія прагне бути ближче до повсякденного здорового глузду і не відмовляється від зрозумілої мови на користь абстрактних символів науки.
