Віртуальне підприємство визначають як співтовариство територіально роз’єднаних фірм чи співробітників, які під час спільної праці спілкуються й обмінюються продуктами своєї праці за допомогою електронних засобів при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті.
Віртуальне підприємство - структура, орієнтована на випуск конкретного продукту й утворювана лише на період його виготовлення шляхом об’єднання виробничих можливостей і ресурсів, наданих іншими об’єктами (підприємствами, підприємцями, фізичними особами) на договірних умовах у заздалегідь визначеному об’ємі і на фіксований час. Такі об’єкти називають віртуалами.
Віртуали можуть передавати у розпорядження віртуального підприємства кадри, сировину, управлінські структури, фінансові кошти, комплектуючі вироби. Вони можуть бути задіяні не тільки для виконання виробничих операцій, а й для здійснення інших функцій, наприклад, проведення маркетингових досліджень або організації збуту.
На фізичному рівні віртуальне підприємство являє мережну структуру, що поєднує віддалені різнорідні ресурси.
Характерні риси віртуального підприємства:
- відкрита розподілена структура;
- пріоритет горизонтальних зв’язків;
- автономність й вузька спеціалізація членів мережі;
- суттєва роль інформаційних засобів інтеграції.
Головною ознакою віртуального підприємства є його повна орієнтація на замовника. Пріоритетними завданнями створення віртуального підприємства є швидкість і повнота виконання ринкових замовлень. Порівняно з традиційним, віртуальне підприємство являє собою більш гнучку і ефективну форму організації бізнесу, що об’єднує клієнтів і виконавців у відкриту мережу і робить прозорими границі між підприємствами-учасниками. При цьому відбувається інтеграція ресурсів, досвіду, знань, традицій окремих підприємств (або співробітників). Оскільки для інтеграції у єдину систему використовуються електронні комунікації та інформаційні технології, то віртуальному підприємству набагато легше знаходити нових партнерів і ресурси, а отже, й освоювати нові продукти. Таке віртуальне співтовариство може сприяти подовженню життєвого циклу окремого підприємства.
Основними перевагами віртуальних підприємств є такі:
- швидкість виконання ринкового замовлення;
- зниження сукупних витрат;
- більш повне задоволення потреб клієнтів;
- гнучка адаптація до змін навколишнього середовища;
- можливість подолання перешкод виходу на нові ринки;
- інтеграція кращих засобів і досвіду різноманітних підприємств;
- організація навколо проектів або ключових процесів;
- сполучення принципів децентралізації і централізації в керуванні.
Але використання віртуальних підприємств не позбавлене недоліків, серед яких:
- надмірна економічна залежність від партнерів;
- відсутність соціальної і матеріальної підтримки своїх партнерів унаслідок відмови від звичайних довгострокових договірів, зокрема, трудових;
- небезпека надмірного ускладнення, обумовлена різнорідністю членів підприємства, неясності у відношенні членства, відкритості мереж, самоорганізації тощо.
Простір віртуалізації підприємств утворюється за допомогою трьох основних елементів:
- віртуальний ринок (ринок товарів і послуг на основі комунікаційних і інформаційних можливостей Internet);
- віртуальна реальність (відображення реальних розробок і виробництва в кіберпросторі);
- віртуальні організаційні структури.
