|
1
|
Світогляд, його типи і ознаки.
|
|
2
|
Міф як духовна передумова філософії та світогляд первісно родового суспільства.
|
|
3
|
Феномен філософствування, уявлення про його витоки (подив, сумнів, страх, страждання, свобода, вина, стрес, тощо).
|
|
4
|
Специфіка результатів філософствування - філософських знань.
|
|
5
|
Смисложиттєвий сенс філософської проблематики.
|
|
6
|
Головні групи смисложиттєвих питань і відповідні розділи філософії.
|
|
7
|
Особливості феноменології, логіки осмислення і розв’язання філософських проблем.
|
|
8
|
Соціокультурний сенс філософії, її загальні особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою.
|
|
9
|
Світоглядна, методологічна, пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, прогностична, критична функції філософії.
|
|
10
|
Місце філософії у вищій освіті, її значення для формування творчої особистості фахівця.
|
|
11
|
Умови формування та загальні риси філософії Стародавності.
|
|
12
|
Особливості ведичної релігії, її трансформація під впливом суспільних змін в епоху «бродіння умів».
|
|
13
|
Зародження філософії у Стародавньому Китаї.
|
|
14
|
Конфуцій про підстави суспільного порядку.
|
|
15
|
Метафізика, праксеологія і антропологія даосизму.
|
|
16
|
Антична філософія, її витоки та особливості.
|
|
17
|
Досократична філософія.
|
|
18
|
Софістика. Сократ та становлення античної філософської класики.
|
|
19
|
Головні проблеми і розділи філософії Платона.
|
|
20
|
Філософська система Аристотеля, його метафізика, антропологія, соціологія і методологія.
|
|
21
|
Елліністична та римська філософія.
|
|
22
|
Середньовічна культура, її релігійні і світські виміри.
|
|
23
|
Апологетика, її філософський зміст.
|
|
24
|
Східна та західна патристика у пошуках філософських засад.
|
|
25
|
Схоластика. Універсальні поняття як начала систематизації знань і їх викладання.
|
|
26
|
Розквіт та криза схоластичної філософії.
|
|
27
|
Ренесанський гуманізм та індивідуалізм.
|
|
28
|
Стиль мислення і життя гуманістів епохи Відродження.
|
|
29
|
Реформація, її ідеї. Феномен протестантизму, його течії та зв’язок з середньовічною містикою.
|
|
30
|
Популяризація гуманістичних ідей в Україні (Ю. Дрогобич, М. Русин, Ст. Оріховський та ін.).
|
|
31
|
Механіцизм, раціоналізм та емпіризм.
|
|
32
|
Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні.
|
|
33
|
Раціоналізм Декарта, його послідовники.
|
|
34
|
Д. Локк і його критика теорії природжених ідей Декарта.
|
|
35
|
Проблема людини в філософії Просвітництва.
|
|
36
|
Українське просвітництво і Києво-Могилянська Академія.
|
|
37
|
Г. Сковорода, його життя та філософія.
|
|
38
|
Німецьке просвітництво, його особливості: Лессінг, Шіллер, Гете.
|
|
39
|
І. Кант, два періоди його творчості. Сутність «коперніканського перевороту».
|
|
40
|
Агностицизм І. Канта.
|
|
41
|
Діалектика Фіхте.
|
|
42
|
Натурфілософія і об’єктивний ідеалізм Шеллінга.
|
|
43
|
Ідеалізм Г. В. Ф. Гегеля, його «Енциклопедія філософських наук».
|
|
44
|
Антропологічний матеріалізм Фейербаха, його натурфілософія і антропологія.
|
|
45
|
Особливості кризи класичної філософії.
|
|
46
|
А. Шопенгауер як критик гегельянства і фундатор філософії життя.
|
|
47
|
Імморалізм, переоцінка цінностей, нігілізм, воля до влади у творчості Ф. Ніцше.
|
|
48
|
Позитивізм О. Конта, Г. Спенсера його антиметафізична спрямованість.
|
|
49
|
Постпозитивізм (М. Бунге, Д. Армстронт, У. Солларс, К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатарс, П. Фейерабевд, С. Тулмін та ін.).
|
|
50
|
Соціально-практична орієнтація марксистської філософії.
|
|
51
|
Сучасна марксистська філософія про людину, її сутність та буття.
|
|
52
|
Екзистенціалізм М. Хайдеггера, Ж.-П. Сартра, А. Камю, К. Ясперса.
|
|
53
|
Неокантіанство і Кант.
|
|
54
|
Ідея несвідомого і психоаналіз З. Фрейда.
|
|
55
|
Поняття «соціального характеру» в філософії Е. Фромма.
|
|
56
|
М. Шеллер про природу людини та її місце у Всесвіті.
|
|
57
|
Структурна антропологія К. Леві-Строкса.
|
|
58
|
Прагматизм, марксизм, герменевтика.
|
|
59
|
Особливості феноменологічної методології.
|
|
60
|
М. Фуко: від археології знання до генеалогії влади.
|
|
61
|
Постструктуралізм і філософія «постмодерну» (Х. Блум, Ж. Делез, Р. барт, Ж. Дерріда, Ж. Ліотар та ін.).
|
|
62
|
Метафізика, її головні проблеми.
|
|
63
|
Поняття про суще та його метафізичну першооснову, або буття.
|
|
64
|
Головні концепції буття.
|
|
65
|
Концепції буття у Середні віки
|
|
66
|
Про філософію буття Фоми Аквінського
|
|
67
|
Матеріалізм та ідеалізм в європейській філософії.
|
|
68
|
Буття і ніщо.
|
|
69
|
Свідомість і матерія.
|
|
70
|
Проблема теорії діалектики та інваріантів її змісту.
|
|
71
|
Пізнання як відображення, відношення, комунікація і діяльність.
|
|
72
|
Структурні складові пізнавальної діяльності (об’єкт, суб’єкт, мета, засоби, результати).
|
|
73
|
Проблема практики в історії філософії.
|
|
74
|
Практика, суспільство, культура.
|
|
75
|
Творчість, свобода, об’єктивація і комунікація.
|
|
76
|
Форми руху матерії.
|
|
77
|
Екологічні проблеми.
|
|
78
|
Проблема сенсу людського буття.
|
|
79
|
Проблеми сенсу життя.
|
|
80
|
Сутність людини.
|
|
81
|
Суспільні відносини і соціальні структури.
|
|
82
|
Концепції індустріального, постіндустріального, інформаційного суспільства.
|
|
83
|
Ідеальне і ідеологія.
|
|
84
|
Методологія соціального пізнання.
|
|
85
|
Історія як об’єктивний процес і наука.
|
|
86
|
Проблема періодизації історії; її розв’язки.
|
|
87
|
Проблема рушійних сил історії.
|
|
88
|
Наука як особлива форма пізнання, сфера культури та соціальна інституція.
|
|
89
|
Філософська методологія, її місце серед спеціальних і загальнонаукових методів.
|
|
90
|
Проблема категорії безкінечного.
|
|
91
|
Рух як суперечність.
|