пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


72. Роль історичних уявлень в процесі формування знань учнів. Створення історичних уявлень про історичний час, простір.

Одним із завдань навчання в школі є формування історичних  знань в учнів. Процес формування історичних знань починається із формування історичних уявлень, проте, можна стверджувати, що формування всіх елементів історичних знань відбувається паралельно. Якщо у 5 класі більше формуються історичні уявлення, то в старших більше уваги приділяється формуванню історичних понять, а також знанням про закони та закономірності історичного процесу, однак формування уявлень також продовжується. Уявлення формуються у дитини на основі певних елементарних знань, вражень, які вона колись сприймала, або з якими зіштовхувалася якимось чином у своєму житті. Діти мають ряд сформованих історичних уявлень,  наприклад: про первісних людей, козаків, національну символіку України тощо за рахунок перегляду фільмів, читання книг, казок та легенд.              Формування історичних уявлень відбувається протягом всіх років навчання історії. Проте, найбільш активно саме уявлення формуються у 5 класі.

Процес формування історичних уявлень у навчанні є достатньо складним. По-перше,це пов'язано зі специфікою предмета вивчення. Ми не маємо змоги забезпечити учневі безпосереднє знайомство, сприйняття предмета вивчення - історичної події чи явища, оскільки вони залишились у минулому. Інформація надається учням лише в опосередкованій формі як розповідь учителя про події, в тексті підручника, документі, через аудіо чи візуальні засоби навчання тощо. Адже є небезпека викривлення чи суб'єктивної інтерпретації інформації, що передається.

 

По-друге,на основі вивчення кожної історичної події, навіть невеликої за своїм масштабом та тривалістю, можна створити безліч уявлень. Проте вчитель та учні обмежені рамками програми та кількістю часу на її засвоєння. Тому історичні уявлення, що формуються, повинні ретельно відбиратися і відображати цілісну картину історичної події, явища, процесу, епохи через1-2яскравих образи.

 

По-третє,процес створення уявлень потребує обов'язкового впливу інформації наемоційно-чуттєвусферу учня, оскільки картини минулого у свідомості учня мають стати емоційно забарвленими та особистісно цінними для школяра. Тому вчителю слід відбирати прийоми і засоби навчання, що можуть забезпечити такий ефект.

 

формування в учнів уявлень про історичнийй час і історичний простір В процесі пізнання складається історичні уявлення 3-х видів: ● уява про факти; ● уява про історичний час; ● уява про історичний простір.

Про час. Важливе значення в роботі вчителя історії має вміння володіти прийомами та способами формування знань про хронологічні зв’язки.

Вчителю необхідно приділяти особливу увагу навчання учнів роботі з цифрами і датами. Цифрові матеріали краще запам’ятовуються, якщо їх заокруглити. Наприклад, не 468, а майже півмільйона; або чверть мільйона; або одна третя частини; чи близько тисячі.

«Стрічка часу» або «лінія часу» – це умовно-графічне зображення, що допомагає уявити тривалість і послідовність подій і процесів, глибину історичного часу, сформувати уявлення про століття, тисячоліття, вміння співвідносити дати з століттями тощо.

Робота з датами потребує тривалого навчання. Розрізняють 3 види дат: ● основні дати (їх необхідно запам’ятовувати на тривалий час). Наприклад, дата заснування держави, найважливіші віхи в житті країни; ● опорні дати – ці дати необхідні на період вивчення курсу; ● другорядні дати – дати потрібні для встановлення зв’язку між опорними датами. Переходячи до вивчення дат вчитель знайомить учнів із системою їх запису: одні дати записуються арабськими цифрами (1562 рік) інші римськими - так записуються століття (V,Хст.). Дати бувають нашої ери і до нашої ери. Записують їх скорочено: до н.е. та н.е.

Про простір. Локалізація історичних подій у просторі (картографічні вміння) – це комплекс специфічних умінь, якими повинні оволодіти школярі, а саме: 1. Читати історичну карту (визначати географічне положення, окремі історичні факти, регіони розселення народів, торгові шляхи, зміни в кордонах країн тощо). 2. Користуватися картою як джерелом знань. 3. Заповнювати контурну карту.

Важливою передумовою для формування історичко-просторових уявлень є той факт, що простір в його характеристиках (розмір, взаєморозміщення, протяжність) вже відоме учням до вивчення історії. Школярі мають знання про масштаб, використовували на практиці міри довжини тощо.

Карти-схеми допомагають розкрити внутрішні зв'язки досліджуваних подій і явищ. Загальні правила використання історичної карти в навчанні можуть бути зведені до таких положень: жодного уроку історії без карти чи інших картографічних засобів; використання карти доцільне і необхідне на всіх етапах навчання: при вивченні нової теми, при закріпленні й узагальненні вивченого, при перевірці знань і умінь школярів; паралельно з формуванням знань на основі карти треба навчати школярів прийомам навчальної роботи з різними типами картографічних посібників; при переході від однієї карти до іншої забезпечується наступність між ними, або співвіднесення із загальною картою, чи характеристикою їхніх часових відносин; робота з настінною і настільною картами по можливості ведеться паралельно і скоординовано; постійним компонентом домашніх завдань з історії є робота школярів з контурною картою над питаннями нової навчальної теми.


19.06.2019; 21:41
хиты: 74
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
новая история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь