Документом, який визначає вивчення курсу історії, є навчальна програма. Вона і визначає зміст шкільного курсу вивчення історії. Програма повинна бути об'єктивним документом, позбавленим суб'єктивності, програма повинна бути науковою. Свою роботу в школі вчитель починає з вивчення програми і пояснювальної записки до неї. Програма передбачає:
- Зміст курсу історії;
- Час для вивчення певних розділів;
- Розподіл матеріалу поурочно;
- Вказівка уточнень.
Вивчення історії починається із 5 класу. Курс історії в 5 класі має пропедевтичний (вступний) характер. Навчальна програма визначає такі головні завданн курсу: формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; розвиток в учнів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення як передумови до формування низки загальних (уміння вчитися впродовж життя, обізнаність і самовираження у сфері культури тощо) і предметних (хронологічна, просторова, інформаційна тощо) компетентностей; формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України як передумови до реалізації засобами навчання наскрізних, міжпредметних і предметних змістових ліній (громадянська відповідальність, культурна свідомість тощо). Першим систематичним курсом історії в середній школі є інтегрований курс історії (Всесвітня історія. Історія України) для 6 класу. Його особливостями є наступні: інтегрований характер – давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; вивчення історичного матеріалу здійснюється в широких хронологічних межах: від появи первісних людей до падіння Західної Римської імперії. Програмою визначаються головні завдання курсу: сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств; сприяти формуванню засобами історії низки загальних (уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентність, обізнаність у сфері культури тощо) і предметних (хронологічна, просторова, інформаційна тощо) компетентностей через актуалізацію змістових ліній (або їх елементів): сталого розвитку (з розумінням залежності людини і суспільств від природного середовища), громадянської відповідальності, культурної самосвідомості, життя в інформаційному середовищі, моральних цінностей; в) розвивати пізнавальний інтерес учнів до минулого через створення умов для активної навчальної взаємодії. Курс історії для 7 класу передбачає вивчення періоду Середньовіччя (V–XV с 65 ханство. – Всесвітня історія. Курс історії для 8 класу присвячений подіям, явищам та процесам світової (головно європейської) й української ранньомодерної історії – від кінця XV до кінця XVIII ст. Мета вивчення історії у 8 класі: а) надати системні знання про соціально-економічні, політичні, культурно-духовні явища і процеси ранньомодерної доби в Європі та на території України; б) поглибити формування предметних та ключових компетентностей; в) підготувати учнів/учениць до сприйняття різних поглядів на історичні факти, додати розуміння відмінності між фактом та його тлумаченням, сформувати вміння аналізувати різноманітні джерела (насамперед під час виконання практичних завдань), висловлювати судження. Курс історії для учнів 9 класу складається з двох окремих предметів – історії України та всесвітньої історії. У частині історії України його мета подати виклад подій, явищ і процесів, що відбувалися на українських землях упродовж «довгого» ХІХ ст., сформувати в учнів знання та розуміння особливостей розвитку України у складі Російської й Австрійської (Австро-Угорської) імперій, проявів модернізації та їхнього впливу на соціально-економічне, політичне, культурне і повсякденне життя населення України. У частині всесвітньої історії курс має сприяти виробленню в учнів власного ставлення до змін у житті та світогляді людей у другий період Нового часу – епоху революцій, появи нових ідеологій, становлення модерного суспільства з його соціально-політичними та соціальноекономічними структурами – і підготувати до розуміння ХХ ст. Важливим у 9 класі є остаточне опанування учнями/ученицями таких складних умінь, як визначення причин, сутності та наслідків подій, явищ і процесів на українських територіях та інших країнах, їх характеристика та порівняння, й формування вмінь аргументованого висловлювати власні думки і позиції в усній та письмовій формі. Одним з найважливіших завдань курсу є показати історію України в контексті всесвітньої історії. Вивчення історії в 10-11 класах передбачає опанування змістом історії України та всесвітньої історії на трьох рівнях: базовому, академічному, профільному. У програмі перед учнями 10 – 11 класів сформульовано важливі завдання, зокрема, у контексті патріотичного і громадянського виховання. Автори цього освітнього документу підкреслили нагальну необхідність відновлення та збереження історичної пам’яті, формування національної ідентичності та відродження інтересу до історії України, її культури, традицій і звичаїв. Автори програми зосереджують увагу на чіткому, логічному, хронологічному і тематичному структуруванні тем; збалансованому викладі політичної і соціально-економічної складових історичного процесу, наприклад, у деяких темах містяться підтеми, які стосуються української політичної і трудової еміграції; відновленні, збереженні й популяризації особливостей розвитку й традицій української культури, а саме після кожної теми впроваджено вивчення особливостей культурного і релігійного життя; дотриманні оптимальних пропорцій між загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством, зокрема наголошено на подіях, які відбулися на Західноукраїнських землях, сході України та в Криму; виокремленні побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, які відбувалися на території України. Принципи, на яких ґрунтується зміст навчального матеріалу, зводяться до науковості, тематичної хронологічності й логічності викладення матеріалу, гуманізації, проблемності викладання, регіоналізації, національної спрямованості, полікультурності, принципу історичної пам’яті тощо.
