пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


65. Підходи та принципи навчання всесвітньої історії в середніх загальноосвітніх закладах.

. Принципи побудови шкільної історичної освіти

Дидактичними основами шкільної історичної освіти як педагогічного процесу є комплекс психологопедагогічних підходів, засадничих для середньої загальної освіти, загалом: особистісно - орієнтований з особливою увагою до вікових можливостей учнів, компетентнісний, діяльнісний, комплексний тощо. Основою визначення і відбору змісту шкільної історичної освіти як такої, що спирається на поєднання здобутків і вимог історичної та педагогічної наук, є принципи: · науковості, достовірності − ознайомлення учнів із достовірними реальними фактами та їх інтерпретаціями ; · цілісності, системності − розкриття історичного процесу в цілісності, взаємозв’язку та протиріччях розвитку природної та суспільної його складових, внутрішнього світу людини й зовнішніх впливів та викликів оточуючого середовища; · гуманізму та історичної антропології − вивчення історії суспільства через духовно-практичну діяльність людини, показ цінностей, пріоритетів та традицій людських спільнот в історичному часі та просторі; · полі- та інтеркультурності – представлення культурної, етнічної та релігійної багатоманітності у минулому та сучасності через діалог культур та їх взаємовплив; · плюралізму − показ різних підходів до пізнання й пояснення історичного процесу · інтегративності - вивчення історії у широкому контексті суміжних шкільних соціально-гуманітарних дисциплін (суспільствознавство, українська та зарубіжна література, економіка, географія тощо); · світськості - вивчення питань історії релігій та їх ролі в житті відповідних історичних спільнот за умов недопущення пропаганди конкретних релігійних учень.

Основою організації змісту шкільної історичної освіти є принципи: · синхронного вивчення двох взаємопов’язаних курсів – історії України та всесвітньої історії; · лінійно-хронологічної побудови навчальної історичної інформації в хронологічній послідовності відповідно до загальновизнаної періодизації історії: стародавня, середньовічна, ранньомодерна, нова та новітня з акцентом на історії ХХ століття; · проблемно-тематичного підходу до організації змісту та відмови від країнознавчого принципу; 3 · багатоаспектності - вивчення різних вимірів історії: соціального, економічного, етносоціального, політичного, культурного, релігійного, технічного, гендерного, просторового; · багатоперспективності – вивчення історії з точки зору різних суб’єктів історичного процесу та різної історичної інтерпретації; · збалансованості у показі загальнонаціональної, регіональної та локальної історії; · поєднанні оглядового, тематичного та поглибленого вивчення; · наявності пропедевтичного курсу («Знайомство з історією» або «Вступ до історії України»)

 


19.06.2019; 21:41
хиты: 86
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
новая история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь