ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ – умовний термін для позначення істор. процесу, що розпочався на рубежі 15–16 ст. і був пов'язаний з розширенням однією із "локальних цивілізацій" – зх.-європ. – свого життєвого простору. Ідеологічним підґрунтям цього процесу стали устремління Відродження до культ. синтезу та до пізнання "природи". в.г.в. стали поштовхом для пересування "центру Європи" з Середземномор'я до Атлантики, початком доби широкомасштабної колоніальної експансії європейців.
Дискусійними залишаються хронологічні межі в.г.в., найбільш популярними є рамки від серед. 15 ст. до серед. 16 ст., утім в рад. історіографії була прийнята періодизація з серед. 15 до серед. 17 ст. (з поділом на два столітніх періоди). Проте верхня межа – 17 ст. – не має суттєвого значення, бо події після серед. 16 ст. вже не мали такого революціонізуючого впливу на сусп. свідомість європейців, як події попереднього періоду. До найважливіших в.г.в. відносять: здійснене 1482– 88 португальськими мореплавцями (Д.Кан, Б.Діаш та ін.) дослідження зх. та пд. узбережжя Африки; відвідування 1492–94 Христофором Колумбом Багамських, Великих та Малих Антільських о-вів (1492 відзначається як рік відкриття Америки); перехід 1497– 98 португальським мореплавцем Васко да Гамою мор. шляхом із Зх. Європи Атлантичним океаном навколо Пд. Африки і далі Індійським океаном до Індії; експедиції 1498–1502 Колумба, А.Охеда, А.Веспуччі та ін. іспанських та португальських мореплавців до пн. узбережжя Пд. Америки, її сх. (бразильських) берегів до 25° пд. широти, а також карибського берега Центр. Америки. в.г.в. продовжили 1513–25 іспанці, які перетнули Панамський перешийок і досягли Тихого океану (В. Нуньєс де Бальбоа), відкрили затоку Ла-Плата, п-ови Флорида, Юкатан та все узбережжя Мексиканської затоки (Х.Понсе де Леон, Ф.Кордова, Х.Гріхальва та ін.), завоювали Мексику та Центр. Америку (Е.Кортес та ін.), обстежили весь атлантичний берег Пд. Америки. 1519–22 Ф.Магеллан та його сподвижники здійснили першу навколосвітню подорож (навколо пд. краю Америки – через протоку, пізніше названу Магеллановою). 1526–52 іспанці Ф.Пісарро, Д.Альмагро, П.Вальдівія, Г.Кесада, Ф.Орельяна та ін. відкрили все Тихоокеанське узбережжя Пд. Америки, гори Анди від 10° пн. широти до 40° пд. широти, річки Оріноко, Амазонка, Парана, Парагвай. Франц. мореплавці Дж. Веррацано (1524) та Ж. Картьє (1534– 35) відкрили сх. берег Пн. Америки і р. Св. Лаврентія, а іспанські мандрівники Е.Сото і Ф.Коронадо – пд. ч. гір Аппалачі та пд. ч. Скелястих гір, басейни нижньої течії річок Колорадо та Міссісіпі (1540–42).
Події 2-го періоду в.г.в. пов'язані переважно з відкриттями на пн. (в т.ч. і рос. землепрохідцями в Сибіру) та Австралії (обстежена переважно голландцями в.Янсзоном, А.Тасманом та ін. 1606–44).
В результаті Великих географічних відкриттів відбулися величезні зміни у світі. Європейська цивілізація зіткнулася з цивілізаціями Америки та Азії. На жаль, конкістадори без поваги поставилися до інших культур. Самобутні цивілізації були знищені. Золоті та срібні речі цікавили європейців лише як коштовний метал. За наказом одного з єпископів було спалено книги народу майя. Однак індіанці зберегли свою культуру і, поступово злившись з європейцями, утворили нові народи, які населяють сучасну Латинську Америку.
Для Європи відкриття нових земель також не минуло безслідно. Ввезення величезної кількості дорогоцінних металів призвело до"революцію цін". За півтора століття тільки до Іспанії було привезено 181 т. золота і 17 тисяч т. срібла. Виробництво ж товарів залишилось на попередньому рівні. Це викликало небачене до того зростання цін. До початку XVII ст. у Іспанії ціни зросли в 3 - 4 рази у порівнянні з 1500 роком. Це було вигідно тим дворянам і селянам, які працювали для забезпечення потреб ринку. Зростання цін було вигідне і підприємцям, тому що рівень зарплати відставав відрівня цін на товари широкого вжитку. Так, у Франції ціни зросли у 1,5 раза, а зарплата - тільки на 0,25.
Величезний попит на промислову продукцію пожвавив розвиток мануфактур. Революція цін боляче вдарила по дворянах, які стягували з селян повинності "за звичаєм", у чітко визначеному розмірі. Зубожілі дворяни кинулися на службу до короля. Королівська влада, щоб розплатитися з дворянами, посилила податки. А це, в свою чергу, стало причиною зубожіння селянства.
Відкриття "Нового світу" привело до зміни торгівельних шляхів: почала занепадати середземноморська торгівля і зростають міста атлантичного узбережжя. Торгівля набула світового характеру.
Небезпечним було життя купців — шторми, урагани, напади піратів загрожувалитоварам і життю. Ризик підштовхував купців до об’єднання у компанії. Спочатку це були об’єднання родичів. Згодом до спілки почали приймати й чужих, якщо вони погоджувались вкласти у спільну справу працю і гроші. Так створювалисьакціонерні товариства. В 1600 р. була створена Ост-Індська компанія. Тільки їй було дозволено ввозити в Англію перець (тобто вона мала монополію). В 1607 р. ця компанія виплатила своїм акціонерам 500% прибутку на вкладені гроші.
На XVII ст. майже кожне торгове місто мало свою біржу.
Розвиток торгівлі уже не міг обходитись без змін у фінансах. Виникають великі банки, які позичали гроші купцям, підприємствам, державам. Найбагатшою родиною Європи у XVI ст. були Фуггери. Вихідці з ткачів Аугсбурга (Німеччина) володіли у 1511 р. - 250 тис. гульденів, у 1527 р. – 2 млн., а в 1546 р. – більш ніж 4,5 млн. гульденів. На гроші Фуггерів було "куплено" корону Священної Римської імперії Карлу V. А фінансова імперія Фуггерів була більшою від Іспанської колоніальної, над якою "ніколи не заходило сонце".
Географічні відкриття змінили уявлення європейців про світ. Були відкриті нові землі і досліджена більша частина земної поверхні, зібраний величезний запас нових фактів з багатьох галузей знань (геологія, ботаніка, зоологія та інші). Це сприяло розвитку науки. Експедиції вимагали нових кораблів, інструментів, це сприяло розвиткові техніки.
Відкриття змінили не лише світогляд людини, але й її повсякденне життя. У Європі з’являються нові культури: кукурудза, картопля, томати, тютюн. Європейці починають вживати нові напої: чай, каву, шоколад. Зростає використання цукру.
