Відповідно до Конституції 1997 Польща є за формою правління президентсько-парламентською Республікою. Політичний режим - демократичний. У квітні 1989 р. була відновлена двопалатна структура польського парламенту, а державна рада - ліквідована і одночасно заснований інститут одноосібного глави держави Президента, що обирається Національними зборами Польщі. Зміни та доповнення до Конституції, прийняті у грудні 1989 р., фактично змінили характер основ суспільного устрою країни, визнали і надали рівний захист різних форм власності, ввели принцип політичного плюралізму. Восени 1990 р. до Конституції були внесені зміни, що стосуються виборів Президента. Глава держави стало обиратися безпосередньо громадянами країни. Значним етапом стало прийняття 17 жовтня 1992 Конституційного закону про взаємні відносини між законодавчою і виконавчою владою, а також територіальний самоврядування, що отримав назву Малої конституції. Діюча Конституція прийнята Національними зборами 2 квітня 1997 і схвалена на референдумі 25 травня 1997 Законодавча влада в Польщі належить Сейму і Сенату - двом палатам польського парламенту. Нижня палата - Сейму здійснює контроль за діяльністю уряду в обсязі, визначеному приписами Конституції і законів Згідно закону про вибори президента, прийнятого 27 вересня 1990 року, глава держави обирається всенародним таємним голосуванням на загальних, рівних, прямих виборах на 5 років і може бути обраний повторно лише один раз. Президент Польської Республіки є верховним представником країни і гарантом неперервності державної влади, дотримання Конституції, захисту суверенітету і безпеки держави, недоторканості та цілісності її території. Наступним важливим кроком було прийняття 23 квітня 1992 року Закону про порядок підготовки та прийняття Конституції, згідно з яким утворилася Конституційна комісія Національних зборів, а також, ряду важливих законів про удосконалення органів державної влади, місцевого самоврядування та виборчого законодавства. 17 жовтня 1992 року прийнято Закон „Про взаємовідносини між законодавчою та виконавчою владами, а також про територіальне самоврядування”, який скасував Конституцію 1952 року за винятком розділів про Конституційний трибунал, Державний трибунал, Верховну Палату контролю, Суд і Прокуратуру, принципи виборчого права, герб, кольори, гімн і столицю та внесення змін до Конституції. Перше парламентське обговорення проектів Конституції відбулося 22 вересня 1994 року. Лише у січні 1997 року конституційна комісія схвалила проект Основного Закону, а 2 квітня 1997 року його прийняли Національні збори, 25 травня проект Конституції був ратифікований референдумом, на якому „за” висловилися 56,8 відсотків тих, хто проголосував, що завершило формування політика-владної системи в країні.
