пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


47. «Празька весна 1968 р» в Чехословаччині.

            Це період політ. лібералізації та суспільно-політ. реформ у Чехословаччині із січня, обрання О.Дубчека 1-м секретарем ЦК КПЧ,  до серпня (вторгнення військ. підрозділів СРСР і країн Варшавського договору до Чехословац. Соціаліст. Республіки), спрямованих на побудову "соціалізму з людським обличчям". Прискорив хід подій січневий 1968 р. пленум ЦК КПЧ, обрано О. Дубчека. Рішення пленуму спрямовувалося на прискорення реформування всіх сфер життя країни. Це одержало дальший розвиток в «Програмі дій», схваленій з ініціативи О. Дубчека Програма по-новому ставила ряд принципових питань життя КПЧ і країни: правляча партія повинна здійснювати керівну роль не шляхом панування над суспільством, а слугуючи йому; взаємовідносини між різними партіями в Національному фронті повинні будуватися на принципах рівності і партнерства; необхідно прискорити економічні та політичні реформи, в тому числі запровадити федеральний устрій країни, щоб покласти край нерівноправному становищу словаків, врегулювати життя інших національних меншин. Навесні та влітку 1968 р. активізувалося все суспільно-політичне життя. Найактивніші реформістські сили об'єдналися в такі організації, як «Клуб активних непартійних», «Клуб колишніх засуджених за антидержавну діяльність», «Клуб незалежних письменників». Активісти профспілок висунули лозунг: «Профспілки - без комуністів!». Серед молоді також виникли десятки різних організацій і клубів. Всі вони домагаєшся швидкого проведення реформ. Празькі реформатори, запропонувавши модель соціалізму, що корінним чином відрізнялася від радянської, святкували перемогу. Нове керівництво ЧС, аби зміцнити своє становище в країні, вирішило залучити до політичного процесу широкі соціальні верстви. Все сприймались широким загалом як варіанти застарілої сталінської моделі. Спроба лідерів «Празької Весни» здійснити реформи зустріла рішучий опір не лише з боку антиреформістів ЧС, але особливо ідеологів «ортодоксального соціалізму» в СРСР .Брежнєв заявив, що реформісти ЧС відступили від соціалізму і загрожують його завоюванням.             18 серпня 1968 р. нарада керівників п'яти країн-членів Варшавського пакту схвалила пропозицію Л. Брежнєва, згідно з якою необхідно було покласти край діяльності авторів “Празької весни”, що становила загрозу “завоюванням соціалізму”.  О 23 годині 20 серпня 1968 р. війська п'яти держав-членів Варшавського Пакту перейшли кордони Чехословаччини. Окупацію країни здійснювали 124 тисячі військовослужбовців і 500 танків. Чс чинив опір просуванню танків і мотомеханізованих частин, зокрема знімалися таблички з назвами вулиць, вивішувалися плакати з закликами щоб радянські війська повернулися додому, мешканці Праги будували на вулицях барикади, щоб завадити просуванню радянських танків, кидали в них пляшки з пальним. У сутичках загинуло 30 і було поранено більше 300 чоловік. 

Вже 21 серпня була окуповано вся Чехословаччина, захоплено важливі стратегічні пункти. Лідера партії Дубчека, прем'єр-міністра Ольдріха Черніка та інших взяли як заручників і переправили до військової частини на території Радянського Союзу. Відразу після окупації Москва розіслала по всьому світу офіційну телеграму, котра роз'яснювала, що війська були введено у Чехословаччину на прохання партії і керівництва державою. 26  серпня – рад-чс протокол, лише після нього лідерів відпустили з Москви.


25.06.2018; 02:43
хиты: 133
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь