Лютий 1939 р.- югосл. уряд сформував Д. Цвєтковий, який дотримувався пронімецької політики. Насладком стало підписання 25 березня 1941 р. венського протоколу про приєднання його країни до Троїстого пакту.Югославська держава наполягла на включенні в договір трьох умов: відсутність військ Осі та військового транзиту через територію Югославії; гарантія територіальної цілості; неприєднання Югославії в військових акціях країн Осі.Віденський протокол так і не був ратифікований. Більшість жителів Югославії віднеслись до його підписання різко негативно. Уже 26 березня рано вранці на вулицях Белграда, Любляни, Крагуєваца, Чачака, Лесковата проходили багатотисячні мітинги протесту проти підписання договору з Німеччиною. В 400-тисячному Белграді на демонстрацію протесту вийшло не менше 80 тисяч чоловік. Головними лозунгами протестуючих були «Краще війна, ніж пакт», «Краще вмерти, ніж стати рабом». В Белграді протестуючі розгромили німецьке інформаційне бюро. В той же час Хорватська селянська партія та її лідер Владко Мачек підтримали віденський протокол.Через два дня після підписання протоколу, 27 березня 1941 року в Югославії відбувся державний переворот: регент Королівства Югославії Павло Карагеоргієвіч і уряд Драгіша Цвітковіча були відсторонені від влади офіцерами Югославської армії на чолі з генералом Душаном Симовичем. Симович очолив новий уряд Югославії, а 17-річний король Пьотр II Карагеоргієвіч (регент під час якого був Павло Карагеор'євич) був достроково оголошений повнолітнім. Кабінет Симовича, який прийшов до влади на хвилі протесту проти віденського протоколу, тим не менш, прагнучи виграти час, підтвердив свою прихильність до цього документа. Югославський міністр закордонних справ у кабінеті Симовича Момчіло Нінчіч (послідовник Цинкар-Марковича) на день заняття своєї посади (27 березня 1941 року) відвідав посла Німеччини в Югославії фон Хеерена і офіційно повідомив про його визнання урядом відеського протоколу. Тем не менш, кабинет Симовича так і не ратифікував протокол.Після підписання в Москві 5 квітня 1941 року Договір про дружбу та неприєднання між СРСР і Югославією та початком нацистської окупації Югославії 6 квітня 1941 протокол, фактично, втратив силу.
