Після завершення воєнних дій Гітлер запропонував Великобританії та Франції укласти мирний договір, обіцяючи за це утворити невелику «Польську державу». Отримавши відмову, 8 жовтня Гітлер поділив окуповані землі на 2 частини: землі на схід від Вісли, а також Сілезія та Помор’я були включені до складу Рейху як німецькі території, решта земель були об’єднані у Генеральне губернаторство для окупованих польських теренів зі столицею в Кракові. Німецький кордон проходив за 20 км від Варшави. Від приєднаних до Німеччини земель вони відділялися митним, валютним, поліцейським кордоном, що ускладнювало зв’язок між окремими регіонами, ставало на перешкоді рухові опору. Німецька політика на землях, що увійшли до складу Рейху, передбачалося швидкими темпами впродовж 10 років здійснити повне онімечення шляхом переселення поляків на схід. Після окупації були закриті польські вищі навчальні заклади, гімназії та ліцеї, театри, усі польські установи перейшли під контроль німців. Поляків трактували як «напівлюдей». Вони були зобов’язані схилятися перед німцями, їм заборонялося мати автомобілі, мотоцикли, телефони, радіо. Переміщатися по території провінції дозволялося лише за спеціальними перепустками. За будь-які порушення їх суворо карали. Спеціальні суди виносили швидкі вироки, а іноді їх зовсім не було. У перші тижні окупації з метою залякати населення німці провели масові арешти відомих польських діячів, і розстріляли близько 16 тисяч осіб. Уся державна і приватна власність перейшла до німецьких концернів або адміністрації. Польські населені пункти перейменовано на німецький лад. Закривалися польські костели, а священиків відправляли до концтаборів або депортували. Навесні 1940 року гітлерівські керівники розпочали створення на польських теренах великих концентраційних таборів в Освенцімі, Майданеку, Тріблінці. Крім репресій і заборони будь-якої національно-культурної діяльності, приниження людської гідності окупанти приступили до планової експлуатації природних багатств, знищення або вивезення культурних цінностей. Упродовж війни матеріальне становище польського населення постійно погіршувалося. На початку окупації гітлерівці заморозили заробітну плату, в той час як ціни постійно зростали. Населення міст змушене було продавати цінні речі.
