Напередодні війни німецький уряд поставив перед Польщею вимогу передати Данциг (Гданськ), який мав статус вільного міста, і надати право прокласти через «польський коридор» німецькі автостради й залізницю. 28 квітня 1939 p. Німеччина розірвала німецько-польський договір 1934 р. про ненапад. Уже 25 серпня 1939 р. у Гданськ прибув німецький лінкор «Шлезвіг Гольдштейн», капітан якого мав наказ Гітлера: 1 вересня 1939 р. о 4 год. 45 хв. розпочати обстріл польських укріплень. 17 вересня 1939 р. Червона армія перейшла польський кордон і вступила в Зх Укр і Зх Білорусь. Німецькі війська, які просунулися до лінії Сокаль-Львів-Стрий, змушені були відступити за демаркаційну лінію, передбачену угодою між Гітлером і Сталіним. 22 вересня Червона армія вступила до Львова, а через тиждень вийшла на Буг і Сян. 27 вересня німці увійшли до Варшави. До кінця вересня 1939 р. Польща була поділена між Нім та Радянським Союзом . Після вступу радянських військ у Польщу, Нім і СРСР мали опублікувати спільне про демаркаційну лінію, яка була окреслена за протоколом 23 серпня. Нім посол надав Молотову проект спільного комюніке, за яким лінія мала проходити уздовж р. Піса, Нарва, Вісла, Сян, аж до Перемишля, а звідти через Турку до Ужоцького перевалу. Перемишль і Турка включаючи залізницю мали знаходитися на нім стороні. Молотов заявив що рад сторона не може погодитися на цю лінію, оскільки українці територію аж до Сяну вважають своєю, а рад уряд «не може їх розчарувати». Тому 27 вересня у Москві розпоч переговори. Нім міністр попросив передати Нім район родовищ нафти у верхній течії Сяну, натомість обіцяв відмовитися від ідеї створення «залишкової» польської держави. Сталін у в-дь сказав що збереження польської держави суперечить інтересам обох держав і запроп у нім зоні залишити етнічні польські землі, включаючи Люблінське і пн частину Варшавського воєводств. У результаті компроміс – укр землі до лінії Керзона залишалися за СРСР, а Нім отримувала поставки нафти від СРСР в обсягах річного видобутку в районах Дрогобича і Борислава.У підсумку переговорів було підписано “Німецько- радянський договір про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною”. Доповнював укладений раніше пакт Молотова — Ріббентропа від 23 серпня.До договору додавалось декілька таємних протоколів. В цих статтях регулювався обмін населенням між Радянським Союзом та Німеччиною, змінювались межі «сфер впливу» визначені пактом Молотова-Ріббентропа, та погоджувалось придушення будь-якої «польської агітації». При наступі Вермахту на Польщу, під контролем Німеччини опинилось Люблінське воєводство та східна частина Варшавського воєводства (включно з українськими етнічними землями Холмщина і Підляшшя), які мали належати до сфер впливу Радянського Союзу згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, а тому німецькі війська відходили і передавали вказану територію Червоній Армії. На пропозицію СРСР за ці землі в обмін Радянському Союзу було погоджено передати Литву (за винятком невеликої частини Сувалкійського району) в радянську сферу впливу. З 5 по 12 жовтня радянські війська відходили на лінію нового кордону.
