Маратхі, часто Маратхська імперія або Маратхська конфедерація ( маратхі मराठा साम्राज्य ) - Велике індуїстська держава, створене в 1674 році маратхі на чолі з Шіваджі на території сучасного штату Махараштра і прилеглих до нього землях. Столиця - Райгад.
Починаючи з правління онуків Шіваджі в маратхськом державі наростають відцентрові тенденції. Про свою самостійність від пешви (першого міністра) оголошують намісники Берар (з центром в Нагпуре) і Малва (з центром в Індаур). У 1720-і і 1730-і роки маратхських володіння перетворюються в коаліцію маратхських князівств, чи не найсильнішим з яких стає Гваліяр.
У 1761 році маратхських володарі зазнали нищівної поразки під Паніпат від афганських військ Ахмад-Шаха Дуррані. У новій політичній ситуації маратхських князі взялися за переділ своїх володінь: гваліярскій раджа зайняв Делі, а правитель Мва присвоїв частину Раджастхана і Пенджабу.
Цими чварами не забула скористатися Британська Ост-Індська компанія. В ході трьох англо-маратхських воєн (1775-1782, 1803-1805, 1817-1818) британці відібрали у маратхі Делі і деякі інші території, а самі князі перетворилися на васалів Ост-Індської компанії.
Завоювання маратхських князівств. Після завоювання південної Індії британцям протистояли Сикхська держава та маратхські князівства. Сикхи відкинули пропозицію маратхів об'єднатись і в 1806 році підписали мир з британцями. Ост-Індська компанія пообіцяла не чинити наступ на територію сикхів, якщо уряд Пенджабу не буде здійснювати антибританських дій або заключати союзи з супротивниками Британії. На цьому етапі для британців термінове завоювання Пенджабу основною метою ще не було.
Маратхи, навпаки, на початку XIX століття були серйозною перешкодою для посилення британської влади в Індії. В другій англо-маратхській війні 1802—1805 років англійським військам вдалось розбити індійських князів поодинці. Для надання ілюзорної законності політичному пануванню Ост-Індської компанії, британці фіктивно зберегли династію Великих Моголів і оголосили, що компанія править країною від їх імені.
Одним із знарядь підкорення феодальних князів у цей період була субсидіарна система. Британці змусили їх підписати ряд договорів, за якими на території князівств за кошт феодалів створювались військові загони під керівництвом англійських офіцерів. Феодальні князівства втратили права військових угод і перетворились на васалів Ост-Індської компанії.
