У 1870-1880-ті рр. відбулося уповільнення економічного розвитку Франції. Якщо в середині XIX ст. Франція посідала друге після Англії місце у світі за обсягами промислового виробництва, наприкінці століття вона пересунулася на четверте місце. Із 1870 до 1900 рр. частка Франції у світовому промисловому виробництві зменшилася з 10 до 7 %. За темпами розвитку промисловості Франція значно відставала від США, Німеччини, Росії, інших країн молодого капіталізму. Якщо в середині XIX ст. середньорічні темпи росту промисловості досягали 3- 4 %, то у 1880-х рр. вони знизилися до 1,5 %.Серед причин - як великі збитки, завдані війною 1870-1871 pp. (загальні витрати на війну 13 млрд франків, п'ятимільярдна контрибуція Німеччині, відторгнення Ельзасу й частини Лотарингії площею в 145 тис. кв. км з населенням 1,5 млн осіб), так і особливості розвитку економіки Франції, у тому числі перевага дрібної промисловості над великою, що обмежувало використання машинної техніки та промислових технологій. Дрібне виробництво, будучи конкурентоспроможним, не відчувало достатньої потреби в технічних нововведеннях. Це надавало всій французькій промисловості, що зростала порівняно повільно, консервативного характеру.Як переважно аграрна держава Франція важко пережила аграрну кризу, що розтяглася із середини 1870-х аж до початку XX ст. Вона була пов'язана як із "великою депресією", так і з конкуренцію дешевого хліба із США, Канади, Австралії через удосконалення світових комунікацій.Негативний вплив на розвиток економіки мало уповільнення темпів зростання населення Франції у зв'язку зі зменшенням народжуваності. У 1911-1913 pp. вона зменшилася до рівня смертності. У результаті за 35 років (з 1866 до 1901) населення Франції збільшилося менш ніж на 2 млн осіб (із 36,5 до 38,4 млн, без урахування Ельзасу й Лотарингії); у 1913 р. досягло 39,8 млн.Усе ж не варто перебільшувати відсталість Франції того періоду, адже на європейському континенті вона була після Німеччини найбільш передовою в економічному плані і залишалася важливою складовою світової економіки. Промислове виробництво у Франції продовжувало зростати. Виробництво чавуну та сталі (найзручніший показник індустріалізації в цілому) за період 1900-1913 pp. майже подвоїлося і становило відповідно 5,2 і 3,6 млн т. Париж залишався другим за значенням після Лондона фінансовим ринком світу. У 1913 p. у підвалах Французького банку зберігалося 3,9 млрд франків. Напередодні Першої світової війни Франція була процвітаючою та зростаючою державою.Особливості розвитку економіки Франції визначали її соціальну структуру, значне місце в якій посідали міські й сільські дрібні власники, тобто середні прошарки, що мало значний вплив на розвиток політичної боротьби, суспільний розвиток країни загалом.
