У цій невтішній ситуації керівники УЦР були змушені переоцінити свої погляди на статус України і, відмовившись від гасел автономії в складі рівноправної федерації народів, стати на позицію цілковитої незалежності України. В умовах війни 22 січня 1918 р. з’явився Четвертий універсал УЦР, який проголошував Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу. Зо всіма сусідніми державами, як-то: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та інши ми, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки. Власть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські установчі збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада… та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів». Текст універсалу було розроблено на основі проектів М. Грушевського, В. Винниченка і М. Шаповала. Одним із найголовніших завдань, які потребували вирішення в найближчий час і знайшли своє відображення в Четвертому універсалі, було укладення миру з Німеччиною та її союзниками. Для цього в Брест відправилася мирна делегація. Крім того, в універсалі містилася низка соціально-економічних положень. Щодо аграрного питання в універсалі повідомлялося: «Земельна комісія... вже виробила закон про передачу землі трудовому народу без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі». Проект закону планувалося розглянути і прийняти на найближчому засіданні УЦР, «щоб передача землі в руки трудящих неодмінно відбулася ще до початку весняних робіт». Усі ліси, води і надра конфісковувались у попередніх власників і переходили у власність держави. Уряду приписувалося «приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан, на вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам». У Четвертому універсалі також йшлося про необхідність вжити термінових заходів щодо ліквідації безробіття, матеріального забезпечення інвалідів, сиріт, людей похилого віку і всіх тих, хто потерпів
