Південнослов'янські землі на початку XX ст. (окрім Сербії та Чорногорії) перебували у складі двох великих колоніальних імперій: Боснія, Герцеговина, Словенія і Хорватія — в Австро-Угорській, а Македонія — в Османській. Тільки Сербія та Чорногорія здобули незалежність від турецького панування у 1878 р. Пізніше Македонія внаслідок першої Балканської війни 1912 р. стала вільною. Та внаслідок другої Балканської війни 1913 р. Македонія була розділена між Сербією, Грецією та Болгарією.Після поразки Австро-Угорщини у Першій світовій війні південнослов'янські території були визволені сербською армією. Правлячі кола Хорватії, Словенії. Чорногорії та Сербії підтримали ідею створення єдиної держави.
1 грудня 1918 р. у Белграді було підписано угоду між Державою словенів, хорватів, сербів з державою Сербією про створення спільної держави — Королівства сербів, хорватів і словенів. До складу Королівства увійшли: Сербія, Словенія, Боснія, Герцеговина, Хорватія, Далмація, частина Македонії та Чорногорія. Нова держава була конституційною монархією на чолі з сербською королівською династією Карагеоргієвичів.
У лютому 1919 р. під тиском селянства уряд розпочав аграрну реформу, яка ліквідувала залишки феодальних відносин. Реформи розтягнулися на 20 років. У 1921 р. було ухвалено конституцію КСХС. Країну розділили на 33 губернаторства (жупани). Однак нова конституція не розв'язала національного питання, а навпаки загострила. Серби (39% населення) стали панівною нацією. Загостренню міжнаціональних відносин сприяло і релігійне питання, адже серби, чорногорці, македонці були православними, хорвати і словени — католиками, а частина жителів Боснії та Герцеговини — мусульманами. Усі ці протиріччя та загострення економічних суперечностей призвели до встановлення монархічної диктатури у 1929 р. 6 січня Король Олександр оголосив маніфест, за яким Конституція скасовувалась, а вся повнота влади переходила до короля. Королівство сербів, хорватів і словенів перейменували на Югославію.
Але в країні продовжувались національні суперечки. У 1939 р. хорвати домоглися деяких поступок. Хорватія була виділена в окрему адміністративну одиницю на чолі з губернатором. Губернатор був підпорядкований королю і хорватському парламенту.
27 березня 1941 р. відбувся ще один державний переворот. Було створено новий уряд, який підписав договір про дружбу і ненапад з СРСР. Це не влаштовувало Німеччину. 6 квітня німецькі війська вторглися на територію югославської держави і за кілька днів окупували її. У роки війни Югославія як цілісна держава припинила своє існування.
