У захопленій столиці Пруссії - Берліні - Наполеон підписав декрет про континентальну блокаду, заборонивши всім союзним і залежним від Франції державам торгувати з Англією. Втративши надію на вторгнення в Англію, Наполеон вирішив «задушити» її економічно, закривши для неї європейські ринки.Оголошення континентальної блокади надавало війні загальноєвропейського характеру. До економічних санкцій проти Англії мусили приєднатись усі європейські країни - без них блокада втрачала сенс. Наполеон наказав конфісковувати нейтральні кораблі, що заходили в порти Англії та її колоній. До аналогічних заходів вдався і британський уряд.Тим часом у Східній Пруссії продовжувалися воєнні дії. Витримавши натиск французів під Прейсиш-Ейлау, російська армія в 1807 р. зазнала поразки під Фрідландом. За Тільзітським миром 1807 р. Росія визнавала всі завоювання Наполеона та змушена була приєднатися до континентальної блокади. На Пруссію Наполеон наклав величезну контрибуцію і значно скоротив її територію. На віднятих у Пруссії польських землях утворювалося герцогство Варшавське, що згодом стане плацдармом для нападу на Росію.Однією з країн, що відмовилася приєднатися до континентальної блокади, була Португалія. Спроба Наполеона силою змусити цю державу підкоритися своїй волі успіху не мала - на її боці виступила Англія, і вторгнення французів було відбито. Наполеон рушив на Іспанію, позбавив престолу іспанських Бурбонів і передав його своєму брату Жозефу. Проте на боротьбу проти французьких загарбників піднявся весь іспанський народ. По всій країні палав вогонь партизанської війни - герильї. Французи так і не спромоглися повністю підкорити волелюбну Іспанію і змушені були постійно тримати там 250-тисячну армію.Труднощами французів в Іспанії скористався австрійський уряд, що прагнув реваншу за програні раніше війни Наполеонівська політика континентальної блокади. Рух опору фрвнцузським загарбникам в Іспанії21 листопада 1806 р. Наполеон у Берліні підписав знамени¬тий декрет про континентальну блокаду. Він забороняв усім за¬лежним від Франції країнам будь-які (навіть письмові) зносини з Великою Британією та її колоніями. Суднам нейтральних дер¬жав, якщо вони заходили до британських гаваней на шляху до узбережжя континенту, було заборонено входити в його порти. Континентальна блокада не лише завдавала величезних еко¬номічних збитків британським виробникам і торгівцям, але й стимулювала швидкий розвиток французької економіки, яка в період промислового перевороту потребувала значного розши¬рення своїх ринків. Подяку французькому імператору висловлю¬вали й промисловці інших країн, зокрема німецьких земель. Вони були позбавлені свого головного суперника - британської ма¬шинної індустрії, з якою їм було вкрай складно конкурувати. У березні 1808 р. французькі війська окупували Іспанію. На¬полеон змусив зректися престолу іспанську королівську родину. Новим королем Іспанії став брат Н. Бонапарта Жозеф, який до цього був королем Неаполя. Неапольський трон посів зять фра¬нцузького імператора маршал І. Мюрат. В Іспанії під тиском Наполеона було проголошено Конституцію, яка була значним кроком уперед у розвитку країни. Вона передбачала скасування більшості феодальних повинностей, свободу підприємництва, ліквідацію внутрішніх митних бар'єрів, єдине законодавство, суд присяжних, скасування тортур та ін. Ці реформи не допомо¬гли французам підкорити іспанський народ. У країні підніма¬лась хвиля націоналізму. Іспанці боролися не стільки із загарб¬ником Наполеоном, як загалом із ненависними їм французами - людьми "без віри, закону та Бога".Відразу після вступу наполеонівських військ до Мадрида там 2 травня 1808 р. розпочалося загальне повстання, яке було пото¬плене в крові 25-тисячною армією маршала І. Мюрата. Незва¬жаючи на це повстанський рух поширився на всю країну. У ли¬пні 1808 р. 20-тисячна французька армія була оточеною на пів¬дні країни біля м. Байлена. Жозеф Бонапарт і його уряд утекли із столиці до Каталонії. Повстала також Португалія. У серпні 1808 р. там висадився британський корпус на чолі з А. Уелслі (майбутнім герцогом Веллінгтоном). Французький губернатор змушений був підписати конвенцію про виведення французьких військ із португальської території.У листопаді 1808 р. на підкорення бунтівного Піренейського півострова рушив особисто Наполеон на чолі 200-тисячної армії й цього ж місяця в битві при м. Бургосі французи знищили по¬спішно сформовану, озброєну британцями іспанську армію. Був розгромлений і британський десант у Португалії.
