агострення французько-російських суперечностей було викликана низкою глибоких суперечностей Французької та Російської імперій. Надзвичайно гострими виявились французько-російські економічні протиріччя. Росія, змушена Наполеоном дотримуватись континентальної блокади, зазнавала від цього величезних збитків.Однією з головних причин поглиблення французько- російського конфлікту було польське питання. Росія сприймала створення Наполеоном Великого герцогства Варшавського, до якого увійшли майже всі польські території, захоплені Австрією та Пруссією (під час трьох поділів Польщі), як безпосередню небезпеку. Підпорядкування Францією німецьких земель украй болісно сприймалось при російському дворі, який мав там численні династичні зв'язки, а отже, і потужний вплив. 24 (12) червня 1812 р. наполеонівська "велика армія" перейшла річну Німан і ввійшла на територію Російської імперії. Російські армії відступали, застосовуючи тактику "випаленої землі". Французькі підрозділи були виснажені просуванням по бездоріжжю в умовах спеки, нестачі продовольства та фуражу, а також численними дрібними сутичками із супротивником. 7 вересня (26 серпня) 1812 р. на підступах до Москви на Бородінському полі відбулася найзапекліша й найкривавіша за всю епоху наполеонівських війн битва. Із 150-ти сячної російської армії загинуло 50 тис. чол. Наполеон із 135 тис. війська втратив 35 тис., незважаючи на те, що він був атакуючою стороною. Увечері того ж дня росіяни відступили, зберігаючи бойові порядки. М. Кутузов, зважаючи на страшні втрати, не вважав можливим та доцільним продовжити наступного дня битву, на що сподівався Н. Бонапарт. Російський головнокомандувач вирішив залишити Москву, але зберегти від цілковитого розгрому залишки своїх військ.Під Бородіно Наполеон не зміг виконати своє головне завдання - знищити російську армію та змусити Олександра І визнати свою поразку й просити миру.14 (2) вересня французи увійшли в Москву. Більшість населення залишило місто. Відступаючи, росіяни спалили значну частину будинків. В армії поширювалось мародерство й дезорганізація. 19 (7) жовтня наполеонівська армія почала відступ із Москви на захід. Через сильні морози, які досягали - 30°, нестачу продовольства, безперервні напади російських регулярних військових частин і численних партизанських загонів, наполеонівська "велика армія" продовжувала зазнавати величезних втрат.26 (13) грудня залишки наполеонівських військ перетнули російський кордон.