Революційна хвиля 1848 р„ яка охопила всю Європу, увійшла в історію Європи під назвою «весна народів», що було не випадково. Європейські народи масово усвідомлювали свою національну самобутність та інтереси, Національні й соціальні питання гостро хвилювали й українців. Тому вони також стали активними учасниками революції 1848-1849 рр, в Австрійській імперії.
24 лютого 1848 р, спалахнуло повстання в Парижі, Революціонери скинули короля й проголосили Францію республікою. Революційне полум'я невдовзі поширилося на Австрійську імперію, 13 березня повстали мешканці Відня, через два дні — Будапешта, а вже 18-22 березня масові народні демонстрації відбулися у Львові, Чернівцях та Ужгороді.
барикади в парижіАвстрійський імператор Фердинанд 1 змушений був проголосити конституцію, демократичні свободи і дозволити створення національної гвардії.Українська демократія, представлена тоді переважно греко-католицьким духівництвом, прагнула скористатися дарованими свободами. Першими в Галичині це зуміли відчути селяни. Адже ще наприкінці XVIII ст. вони отримали можливість відстоювати свої інтереси в судах, а селянські наділи відмежували від панських земель, проте селян так і не звільнили від панщини.З початком революції селяни почали масово відмовлятися від виконання феодальних повинностей.
Цим вирішили скористатися польські шляхтичі. Розуміючи, що паншина в Європі приречена, польські патріоти закликали поміщиків добровільно її скасувати.Цим вони розраховували здобути вдячність селянства, а в майбутньому — його прихильність у боротьбі за державну незалежність Польгці. Небезпеку таких розрахунків для Австрійської імперії добре усвідомлював новопризначений губернатор Королівства Галіції та Льодомерії Франц Стадіон, Щоб зруйнувати плани польського руху й зміцнити авторитет імператора в очах галицького селянства, він вирішив перехопити ініціативу з рук поляків, тим більше, що деякі польські поміщики вже відмовилися від панщини.
Австрійський імператор Фердинанд І визнав аргументи свого намісника й 17 квітня 1848 р. видав історичний маніфест про скасування панщини в Галичині, Так антифеодальний рух галицького селянства та політична ситуація навколо нього створили передумови скасування панщини на 5 місяців раніше, аніж на теренах усієї Австрійської імперії.Хоча селяни страждали від малоземелля та безземелля, маніфест перетворив галицького селянина на господаря власної землі, а головне — власної долі. Він почав цікавитись освітою, культурою і навіть політикою. Відтоді західноукраїнський селянин став учасником політичного життя, на якого мусили зважати австрійські імперські власті.
