Дворяни та інтелігенти, незадоволені існуванням самодержавства та кріпацтва, почали об'єднуватися в таємні організаціїДо Росії масонство проникло з Англії та Швеції, в Україну — з Польщі та Росії. До масонських організацій вступали переважно представники привілейованої верхівки суспільства. Вони закликали до всесвітнього братерства, рівності й справедливості.Масони заперечували політику й насильство як засоби суспільних перетворень. Вони наполягали на тому, що їхні цінності можуть бути втілені лише за допомогою самопізнання та морального самовдосконалення.Протягом 1817-1819 pp. масонські організації виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам'янці-Подільському, Крем'яній та ін. До них уходили люди різні за соціальним та етнічним походженням. У ложі об'єднувалися по 20-80 чоловік.Особливо строкатою була одеська масонська ложа «Понт Евксинський», створена в 1817 р. її засновником став граф Олександр Лонжерон — впливовий місцевий урядовець, який дослужився до посади генерал-губернатора, був учасником війни за незалежність Сполучених Штатів Америки. До ложі входили також українці, росіяни, поляки, греки, євреї, італійці, німці.За фахом і характером занять до масонських лож належали урядовці повітових і губернських установ, учителі, лікарі, військовики, а в Одесі ще й купці.Масонські ложі не мали конкретних програм щодо майбутнього українського суспільства, у їхніх «політичних дебатах», як зазначалося в доносах, не було яскраво вираженого антиурядового змісту. Усі вони діяли в рамках пишномовного масонського гасла про об'єднання всіх народів світу в «розумне суспільство, кожний член якого робить свій внесок, щоб воно було корисним і приємним для всіх».В Україні масонська ложа «Любов до істини», заснована в 1818 р. в Полтаві, з-поміж інших вирізнялася національним спрямуванням. її членами були українські поміщики Семен Кочубей, Григорій Тарновський, переяславський пред-водитель дворянства Василь Лукашевич, автор славнозвісної поеми «Енеїда» Іван Котляревський.Найбільший інтерес у членів ложі викликало історичне минуле України. Чіткої програми щодо її майбутнього вони не розробляли, зосередившись на піднесенні політичної свідомості українського дворянства.Великого поширення в Україні масонство не набуло. Уже в 1819 р. за наказом Олександра І була ліквідована полтавська ложа «Любов до істини», а 1 серпня 1822 р. цар заборонив усі інші масонські ложі.
