На буденному рівні свідомості проблема прогресу моралі зводиться до співвідношення моралі батьків (старшого покоління) і дітей (молодшого покоління). Прогрес моралі — процес становлення людського в людині, формування гуманістичних стосунків між людьми. У поглядах на проблему прогресу моралі окреслилися оптимістичні, песимістичні, а також індиферентні концепції. Оптимістичні. Оптимізм — світосприйняття, пройняте життєрадісністю, вірою у майбутнє. Оптимістичні концепції найчастіше класифікують на дві групи. В одних мораль розглядається заздалегідь приреченою на прогрес, в інших її розвиток ставиться в залежність від свідомості, волі, готовності людей захищати і творити добро, боротися зі злом, самовдосконалюватися. Концепції, що утворюють першу групу, мають у своїй основі раціоналістичний підхід, згідно з яким конкретні моральні проблеми можна осмислити шляхом одержання логічного висновку з єдиного загального принципу. Песимістичні. Песимізм — пройняте зневірою, відчаєм світовідчуття; погляд, згідно з яким у світі переважає зло, а тому людина приречена на страждання нині і в майбутньому. Аргументами на користь песимістичних концепцій моралі були факти, що свідчили про кризу й занепад моралі в перехідні періоди історії людства (перехід від родового ладу до рабовласницького, від первіснообщинного до феодального, від феодального до буржуазного). Песимістичними настроями пронизані погляди на людину, її культуру, зокрема й моральну, Фрідріха фон Харденберга Новаліса, Вальтера Скотта, Джорджа-Ноеля-Гордона Байрона, В. Гюго, Франсуа-Рене де Шатобріана, Алексіса де Токвіля. Ці настрої набули ще більшого поширення наприкінці XIX — на початку XX ст. Пронизані песимізмом ідеї проповідували представники неоконсерватизму, екзистенціалізму тощо. Творцям і прибічникам «філософії життя» також характерні песимістичні погляди. Сповнені песимізму й етичні концепції екзистенціалістів. Людина, на їх думку, приречена на самотність, безглузде й абсурдне існування. Песимістичні концепції буття людини мають значні об'єктивні підстави, це передусім відчуження людини, яке існувало й існує дотепер. Об'єктивною основою песимістичного світогляду є наявність у суспільному бутті могутніх сил зла, які, модифікуючись, супроводжують людство на всіх етапах його розвитку. Індеферентні концепції («ні прогресу, ні регресу»).Вони ґрунтуються на твердженні, що якісних змін у царині моралі не відбувається. Їх прихильники визнають, що мораль окремих народів періодично зазнає то розвитку, то занепаду, та загалом залишається на тому самому рівні. Подібні процеси відбуваються й у сфері моралі окремих людей. Об'єктивною основою цієї концепції є наявність могутніх сил добра і зла, результати боротьби яких далеко не однозначні, а тим більше не очевидні. Суб'єктивною її основою є світоглядна невизначеність людини, яка в будь-який час може змінитися песимістичною чи оптимістичною точкою зору.
