Спираючись на теоретичний досвід, накопичений на перших етапах свого становлення, естетика продовжувала активно розвиватися у межах загальнофілософського знання і в наступних століттях, посідаючи вагоме місце в динаміці формування європейської та світової культури. В історії розвитку естетики в межах загальнофілософського знання важливе значення мала естетика середньовіччя.Саме в цейскладнийперіодформуєтьсяуявлення про творчийпотенціалновоїрелігії – християнства, про консолідуючу роль нового Бога – Христа. ПоступовохристиянствостаєосновнимелементомсвітоглядусередньовічноїЄвропи.Естетикаранньогосередньовіччяпов'язанапередусім з поглядами АВРЕЛІЯ АВГУСТИНА – одного з перших теоретиківсередньовіччя, якийпройшовскладний шлях формуваннявласноїтеоретичноїпозиції. Естетиказрілого і пізньогосередньовіччя, спираючись на теоретичнірозробкиранньогосередньовіччя, розширила проблематику, звернулаувагу на збагаченнятермінології та категоріально-понятійногоапарату.Вивчаючиестетикусередньовіччя, слідзвернутиувагу і на специфічнийдосвідрозвиткуцієї науки, і на досвідрозвиткумистецтва у кожнійконкретнійкраїніЄвропи, аджеумовиіснуваннякультури. Середньовіччя, зосередившиувагу на таких складнихестетичних проблемах, як специфікакраси і прекрасного, видимистецтва, співвідношеннячуттєвого й духовного в мистецтві, стало помітноювіхою у становленніестетичної науки.
