Естетична свідомість — продукт значного історичного розвитку суспільства, вона існує як форма суспільної свідомості, що відтворює рівень естетичного освоєння світу. Існує вона також і як особиста, індивідуальна характеристика окремої людини.
Естетична свідомість суспільства, як і окремої особистості, формується тільки на основі естетичної практики в її різноманітних формах, про які йшла мова у попередньому розділі. Багатогранність естетичної практики суспільства або особи породжує і відповідну багатогранність естетичної свідомості, структура якої досить складна. Певною мірою вона є дітищем, а отже, подобою головних історичних чинників її творення. Розглянемо найсуттєвіші елементи естетичної свідомості, а саме: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал та естетичну теорію. Що ж до мистецтва, яке існує і як форма естетичної діяльності, і як форма естетичної свідомості, то про нього йтиметься в окремому розділі. Отже, зупинимося на послідовній характеристиці елементів естетичної свідомості.
Сферу повсякденної естетичної свідомості складають есте¬тичні емоції — своєрідний психологічний відгук (реакція) на явища навколишнього світу. Естетичні емоції мінливі, нестійкі та нетривалі; естетичні переживання — емоційні переживання й усвідомлення естетичних відношень (дуже близькі до цього значення за своїм змістом такі елементи естетичної свідомості, як естетичне сприймання, уявлення, враження).
Естетичні почуття інтегрують, з одного боку, естетичні пере-живання (радість від спілкування, зустріч з красою, хвилювання від сприйняття піднесеного тощо), з іншого — виступають як здатність людини переживати естетичне враження.
Почуття людини різнобічні за характером, структурою та психологічними механізмами. Деякі з них — первинні — збли¬жують людину з твариною, інші — специфічно людські. Серед останніх естетичні почуття можна визначити як найскладніші з духовних переживань.
Естетичні почуття не дані людині від народження, а форму¬ються у перші три-чотири роки життя дитини. Щодо «природ¬них Мауглі», то усі випадки, коли знаходили людських дітей у тваринній зграї, свідчать: повноцінна людська чуттєвість у них так і не розвинулася, незважаючи на тривалий час їх подальшо¬го життя серед людей; період формування естетичних та, вза¬галі, людських почуттів був для таких дітей безповоротно втра¬чений.
Естетичне почуття — основа естетичної свідомості, на якій розвиваються інші, більш складні, елементи естетичного усві¬домлення світу.
Таким чином, естетичне почуття — це наслідок суб’єктив¬ної емоційної реакції людини на об’єктивні виражальні форми природної та соціальної реальності, які оцінюються у співвідно¬шенні з уявленнями людини про красу.
