пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Бiлет 13

1.Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. 2. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною. Оскільки з прийняттям судом рішення про визнання фізичної особи недієздатною пов'язується низка важливих правових наслідків (ст. 41 ЦК), необхідно чітко встановити момент, з якого фізична особа є недієздатною. За загальним правилом, таким моментом є день набрання законної сили відповідним судовим рішенням, тобто день, наступний після дня закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження., якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, визначений ст. 294 ЦПК, рішення суду набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч. 1 ст. 223 ЦПК). 2. Разом з тим суд може визнати фізичну особу недієздатною і до моменту набрання законної сили судовим рішенням. Таке рішення може вимагатися при вирішенні питання про недійсність договору, заповіту, шлюбу або іншого правочину. В подібних випадках суд, грунтуючи на даних судово-психіатричної експертизи та інших доказах щодо моменту виникнення хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, визначає конкретний день, з якого особа визнається недієздатною.

 

2. Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім'ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації. 2. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. 3. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту. 1. Ст. 1250 ЦК регламентує порядок оголошення нотаріусом змісту секретного заповіту. Нотаріус, у якого зберігається секретний заповіт, після одержання інформації про відкриття спадщини та подання йому свідоцтва про смерть спадкодавця, призначає день та час оголошення змісту заповіту, про що повідомляються члени сім'ї та родичі спадкодавця, якщо їхнє місце проживання нотаріусу відоме. Якщо нотаріус такою інформацією не володіє, він має зробити таке повідомлення в друкованих ЗМІ. У законодавстві відсутній граничний строк, по-перше, для повідомлення близьких спадкодавця про оголошення змісту заповідальних розпоряджень, і, по-друге, для призначення дня відкриття конверта із секретним заповітом. На наш погляд, повідомляти родичів та членів сім'ї спадкодавця про дату оголошення заповіту слід негайно з моменту одержання нотаріусом відомостей про відкриття спадщини. При цьому дата відкриття заповіту, визначена нотаріусом, повинна становити приблизно один місяць з дня відправлення таким особам повідомлення і орієнтовно два місяці, якщо місце їх проживання нотаріусові не відоме і він робить оголошення в засобах масової інформації. Оскільки у законодавстві не встановлено інше, строк, який пройшов після настання смерті заповідача до моменту дізнання певною особою, що саме вона призначена спадкоємцем за секретним заповітом, зараховується до загального шестимісячного строку для прийняття спадщини. Будучи повідомленим про існування секретного заповіту після спливу кількох місяців, потенційний спадкоємець може просто не встигнути прийняти спадщину, і тому змушений буде звертатися до суду з вимогою про надання йому додаткового строку, достатнього для прийняття спадщинИ.

 

3. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. 2. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.1. В ч. 2 ст. 318 визначається коло суб'єктів права власності, серед яких прямо визначено лише Український народ, а щодо інших суб'єктів дається відсилочне посилання на ст. 2 ЦК. З урахуванням змісту цієї статті суб'єктами права власності, таким чином, можуть бути: а) фізичні та юридичні особи; б) Український народ, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти цивільного права. Обсяг правомочностей українських суб'єктів права власності значною мірою взаємопов'язаний з її поділом на відповідні форми. Так, фізичні та юридичні особи є суб'єктами права приватної власності, Український народ і держава є суб'єктами права державної власності, територіальні громади є суб'єктами права комунальної власності. Новий ЦК прямо не передбачає поділу власності на форми власності чи права власності, на відміну від законодавства про власність, що діяло на той момент.

 


23.01.2018; 12:43
хиты: 196
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь