Вінцем примирення ворогуючих таборів мав стати шлюб сімнадцятирічного принца Генріха Бурбона (кальвініста), короля Навари з дев’ятнадцятирічною сестрою Карла ІХ Маргаритою де Валуа. Попри папське несхвалення шлюб мав відбутися 18 серпня 1572 р.. Катерина Медичі зі своїм сином Карлом IX всіляко намагалися вгамувати войовничий настрій своїх одновірців. До того ж країну супроводжували фінансові проблеми, які змушували підтримувати внутрішній мир і залишатися в дружніх відносинах з Коліньї. Однак Ґізам 23 серпня 1572 р. вдалося переконати короля та його матір у тому, що одним ударом вони можуть покінчити з протестантизмом у Франції за одну ніч. Зручним моментом стало зібрання у Парижі для участі у весільних церемоніях усієї кальвіністської знаті країни. Проте у ніч 24 серпня 1572 р. на вулицях Парижа вбивали не лише гугенотів. Сусід зводив рахунки з сусідом, чоловік з дружиною, боржник з кредитором… Кров лилася рікою. І далеко не завжди католик вбивав гугенота чи гугенот католика. Таким чином Гізи, як лідери найрадикальнішої частини католицької партії, позбавляли королівський двір маневру між двома ворогуючими таборами та виходили на перший план у політичній боротьбі за владу у Франції.