З початку XVI ст. Нідерланди перебували у складі Священної Римської імперії німецької нації, одночасно входячи до володінь іспанської королівської родини Габсбурґів. За часів правління іспанського короля Філіппа ІІ (1556-1598 рр.), 17 нідерландських провінцій, що включали промислово розвинуті, пов'язані торгівельними зв'язками міста, охопило незадоволення. Його спричинили спроби Філіппа ІІ установити тут порядки на кшталт іспанських: повна економічна і політична залежність від короля. У серпні 1566 р. у Нідерландах розпочалося повстання іконоборців. Воно охопило 12 з 17 провінцій. В цей час у країні було зруйновано близько 5500 католицьких церков і монастирів - опори іспанської влади. Було знищено безліч шедеврів церковного мистецтва. Фактично в країні спалахнула революція, як відповідь на політику іспанської влади. За наказом Філіппа ІІ до Нідерландів увійшли іспанські війська очолювані герцогом Альбою - новим намісником країни.За період керівництва провінціями герцога Альби (1567-1573 рр.) у країні запанував кривавий терор. Було вбито близько 11 тис. чоловік. Остаточно Іспанія визнала незалежність Республіки Сполучених провінцій тільки у 1648 р. Вона стала однією з наймогутніших європейських держав XVII ст. Під владою іспанських Габсбурґів залишилися Південні Нідерланди (сучасна Бельгія).