У своїх творах радикально налаштовані гуманісти відгукувалися на хвилювали широкі опозиційні кола питання національного розвитку Німеччини. Літератори і філософи викривали невігластво і тупість богословів і ченців, пропагували вільний розвиток людського духу. У німецькій гуманістичній літературі широке поширення отримав сатирично-викривальний жанр. Видатними представниками німецького гуманізму були: Еразм Роттердамський, у своїх сатиричних творів не щадівші йні королів, ні прелатів і князів, ні самого папи; ЙоганнРейхлін - філолог і філософ, який прагнув примирити християнську мораль з гуманізмом; Ульріх фон Гуттен,що встав на бік непримиренних противників католицької церкви і прихильників Реформації;"Листи темних людей" - тонка сатира, один з найблискучіших зразків європейської сатиричної літератури епохи Відродження. Узагальнені портрети обскурантів не тільки відштовхуючі, вони правдиві. Автори висміюють інтелектуальне і моральне убозтво схоластів. С.Брант наприкінці ХУ ст.(1494 р.) написав сатирико-дидактичну поему «Корабельдурнів». У передмові до твору він так визначив своєз авдання – «підтримувавти мудрість і доброчесність, викорінювати глупоту і пересуди для покращеннялюдськогороду».БагатоувагиприділяєБранткритицікористолюбства, жадоби до грошей, байдужості до суспільного блага