У першій чверті XVI ст., тобто під час найдраматичніших подій німецької історії,роль народних гравюр знову стає значною — тепер вони залучаються до революційної пропаганди як агітаційні листівки селян, ілюстрації памфлетів, політичні карикатури. Гравюра на міді, більш вигадлива техніка, починає розвиватися дещо пізніше. Як гравер на міді уславився Мартін Шонгауер. Його гравюри відзначаються красою малюнка, багатством живих спостережень і майстерністю впевненого штриха.
Найяскравішою зіркою німецького мистецтва XVI ст. був Альбрехт Дюрер —видатний живописець, гравер, перший на німецькому ґрунті художник-універсал ренесансного типу. Дюрер був автором теоретичних трактатів «Про живопис», «Про прекрасне»,«Про пропорції». У них йдеться про закони співмірності й пропорційності, про важливість геометрії. Однак У теорії він адепт раціоналістичної естетики Високого Відродження. На практиці ж він не уникає потворного. І це цілком зрозуміло — Дюрер як митецьсформувався у традиціях нюрнберзької готичної школи і був сучасником трагічних подій Реформації. Разом із тим Дюрер був художником нового для Німеччини типу. Бунтівне готичне натхнення поєднувалося в нього з класичною правильністю. Щоправда, у нього є роботи цілком у дусі Чінквеченто, такі як оголені фігури Адама і Єви, однак вони — не найхарактерніше для майстра. Характерніші аркуші«Апокаліпсиса» — великі гравюри на дереві. Серія «Апокаліпсис» була створена намежі XV—XVI ст. і на зламі епох. Як завжди у середні віки, відчуття великих подій і змін у людській свідомості пов'язувалося із біблійними пророцтвами. Найвідоміший із аркушів серії — «Чотири вершники».
