Зловживання правом - особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального тилу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.
Ознаки зловживання правом:
1) наявність в особи суб'єктивного права (зловживати можна тільки суб'єктивним правом);
2) діяльність особи, що спрямована нібито на реалізацію цього права, видимість легальності поведінки; відсутність порушення конкретних юридичних заборон (їх додержання) чи невиконання обов'язків (їх виконання);
3) використання недозволених засобів і способів здійснення права;
4) здійснення права всупереч його соціальному призначенню;
5) усвідомлення особою незаконності своїх дій, свідомий вихід за встановлені законом межі (наявність умислу);
6) заподіяння шкоди (збитку) інтересам суспільства чи інтересам іншої особи;
7) невиразність протиправної поведінки як юридичної ознаки правопорушення;
8) нетрадиційність юридичних наслідків - відсутність юридичної відповідальності, що властива правопорушенню. Адже юридична відповідальність настає тільки у разі встановлення факту зловживання суб'єктивним правом, а це можливо, коли зловживання правом заподіює істотну шкоду інтересам, що охороняються законом.
Види зловживання правом за правовою кваліфікацією:
- правомірне (легалізоване, але аморальне чи недоцільне): явно не виходить за межі встановленого законом суб'єктивного права, зовні правомірне, однак виражається в соціально шкідливій поведінці правомочної особи - заподіює шкоду неохоронюваним законом відносинам (замовчування ЗМІ суспільно значущої інформації або передбачення в публікації судового рішення);
o протиправне (неправомірне, нелегалізоване): явно виходить за межі встановленого законом обсягу суб'єктивного права, є соціально небезпечним, винним діянням (журналіст, зловживаючи свободою ЗМІ, може здійснити такі злочини, як наклеп, образа, породження національної, расової або релігійної ворожнечі).
Види зловживання правами за їх субординацією в правовому регулюванні:
1) зловживання матеріальними правами; 2) зловживання процесуальними правами (можливе на будь-якій стадії судового провадження).
Види зловживання правом за суб'єктивною стороною:
o необережне - вчиняється без наміру, але об'єктивно спричиняє настання шкоди (відмова члена сім'ї наймача житлового приміщення без наміру та будь-яких причин дати згоду на його обмін);
o навмисне - вчинене з наміром нашкодити іншій особі; найбільш відомим видом зловживання правом (сфера застосування цивільного права) що полягає у здійсненні навмисних дій в галузі договірних, зобов'язальних та інших цивільно-правових відносин з наміром заподіяти іншій особі майнову шкоду (зменшення або втрата доходу потерпілим) та моральну шкоду (зазіхання на гідність, ділову репутацію тощо).
