У юриспруденції поняття «право» має двоякий сенс. Право передбачає не тільки юридичні норми, що містяться в законодавстві та інших джерелах, а й наявні (суб'єктивні) права фізичних і юридичних осіб, їхні правомочності. У першому випадку йдеться про об'єктивне право, у другому — про право суб'єктивне.
Об'єктивне право — це система всіх діючих у країні норм права, відбитих в різних джерелах права і не залежних від індивіда. Об'єктивне право — це законодавство, юридичні звичаї, юридичні прецеденти та нормативні договори, що діють у конкретній державі. Воно є об'єктивним у тому сенсі, що безпосередньо не залежить від волі і свідомості окремої особи і безпосередньо не належить їй. У цьому розумінні ми можемо говорити про право Ірландії, Росії, України. В об'єктивному праві традиційно виділяють певні структурні підрозділи. Наприклад, в праві України існують галузіта інститути права.
Іноді поняття «об'єктивне право» не зовсім коректно ототожнюють із поняттям «позитивне право». Категорія «об'єктивне право» покликана виразити неперсоніфікованість, загальність і зовнішній характер правових норм щодо індивіда. Категорія «позитивне право» має іншу мету — показати, що право в широкому сенсі слова розділяється на волевстановлене (яке й називається позитивним) і природне, тобто таке, яке не залежить від волі суб'єкта нормотворчості. І позитивне, і природне право існують незалежно від бажання, волі або обізнаності конкретного індивіда. У цьому сенсі обидві ці правові цілісності є об'єктивним явищем. Отже, поняття «об'єктивне право» ширше, ніж поняття «позитивне право», і включає його.
Суб'єктивне право — це визначена об'єктивним правом міра дозволеної поведінки суб'єкта права. Відмінна риса суб'єктивного права в тому, що суб'єкт, що володіє ним, може від нього відмовитися, не потребуючи для цього отримання спеціальних повноважень і не будучи зобов'язаним в цьому перед ким-небудь звітувати. Суб'єктивними правами виступають конкретні права і свободи особи, які суб'єктивні в тому розумінні, що пов'язані з суб'єктом, належать йому і реалізуються залежно від його волі і свідомості. Використання суб'єктивного права залежить від особистого бажання і розсуду індивіда.
Об'єктивне і суб'єктивне право тісно взаємопов'язані. На основі об'єктивного права отримуються суб'єктивні права, виникають правовідносини.
