Як будь-яка наука теорія держави і права має систему методів, за допомогою яких досліджується і вивчається її предмет. Система цих методів складає методологію науки теорія держави і права.
Методологія теорії держави і права — це система принципів, підходів і методів наукового дослідження свого предмета, теорети-чні засади їх використання при вивченні державно-правових явищ.
На відміну від предмета дослідження, який дає відповідь на пи-тання, які саме проблеми вивчає та чи інша наука, метод розкриває, як саме, за допомогою яких прийомів, методів і на основі яких принципів відбувається це вивчення.
Методи теорії держави і права — це сукупність способів і прийомів дослідження державно-правових явищ у процесі їх ви-никнення, розвитку і функціонування.
Методи дослідження, які застосовуються теорією держави і пра-ва, є досить різноманітними і залежать від позицій, з яких ведеться дослідження, та від міркувань про найдоцільніші засоби досягнення його цілей.
Залежно від сфери поширення і охоплення досліджуваних явищ, їх характеру і специфіки всі методи, що застосовуються в науці теорії держави і права, поділяються на три групи, а саме:
1) філософський метод;
2) загальнонаукові методи;
3) спеціально-наукові методи.
За допомогою філософського методу держава і право розгляда-ються як в статиці (метафізика), так і в динаміці (діалектика).
Теорія держави і права, використовуючи загальні методи, що напрацьовані суспільними та природничими науками, розробляє влас-ні методи дослідження державно-правових явищ.
До загальнонаукових методів належать:
- формально-логічний — досліджує і вивчає державу і право за
допомогою основних законів формальної логіки. Прийомами
зазначеного методу є аналіз і синтез, індукція і дедукція, а та-
кож узагальнення, порівняння, аналогія, моделювання.
Дедукція — дає можливість на підставі знання про загальне зро-бити висновок про окреме (наприклад, досліджуючи певну галузь права можна з'ясувати особливості її окремих норм).
Індукція — дає можливість на підставі знання про окреме зро-бити висновок про загальне (наприклад, досліджуючи правові норми, що закріплюють форму державного правління, можна визначити, якою вона є — монархічною чи республіканською).
- конкретно-історичний — досліджує і вивчає специфіку держа-вно-правового явища конкретного історичного періоду, допо-магає прослідкувати динаміку його розвитку;
- системно-структурний — дозволяє з'ясувати структуру дослід-жуваних явищ і взаємозв'язок її елементів, а також прослідку-вати зв'язки між причиною і наслідком у державно-правових явищах;
- соціологічний — спрямований на дослідження та вивчення причин і обставин впливу держави і права на соціальні явища. Цей метод завжди пов'язаний з дослідженням державно-пра-вової практики. Прийомами зазначеного методу є аналіз стати-стичних даних і різних документів, анкетування, опитування окремих груп населення, проведення соціально-правових екс-периментів, математична чи комп'ютерна обробка;
- статистичний — застосовується при дослідженні та вивченні кількісних і якісних змін у державно-правовому житті та для
опрацювання відповідних результатів у наукових і практичних цілях (наприклад, при вивченні стану законності і правопоряд-ку, динаміки правопорушень тощо). Спеціально-наукові методи використовуються для вирішення конкретних завдань у межах юриспруденції. До них належать:
- порівняльно-правовий, який використовується для виявлення схожості та відмінностей між джерелами права в межах однієї або декількох правових систем, шляхом їх порівняння чи роз-різнення за будь-якою ознакою або властивістю;
- формально догматичний (техніко-юридичний), який припускає вивчення теорії держави і права як абстрактних категорій у так званому чистому вигляді, без їх взаємодії з іншими суспільни-ми явищами: економікою, політикою, ідеологією. За допомо-гою зазначеного методу здійснюється аналіз суті та змісту чинного законодавства і практики його застосування;
- тлумачення (інтерпретації) правових норм, який використову-ється під час з’ясування і роз'яснення точного змісту і конкре-тного розуміння вимог правових приписів.
Наведені групи методів, що використовуються у теорії держави і права можна поділити на: 1) емпіричні методи дослідження, які спрямовані на виявлення, фіксування, збирання, систематизацію інфо-рмації про факти та явища; 2) методи теоретичного дослідження, фун-кціональне призначення яких — тлумачення та пояснення зібраних даних, побудова понять, концепцій, прогнозів.
Усі вони потрібні для здійснення всебічних державно-правових досліджень, за їх допомогою упорядковується необхідний науковий або навчальний матеріал з метою його подальшої систематизації та узагальнення.
