Особливе місце в польській історіографії XIX ст. займають Г. Коллонтай (1750 - 1812) і С. Сташиц (1755 - 1826), критично оцінювали в своїх історико-публіцистичних працях минуле Полину. До послідовників А. Нарушевич відносяться Ю. Немцевич, Т. Чацький, Е. Бандтке, В. Суровец-кий. Їх дослідження були спрямовані в основному на вивчення історії права, культури, історії міст, торгівлі і т. Д.Видатним польським істориком першої половини XX ст. був засновник романтичного напряму в польській історіографії І. Лелевель (1786 - 1861). Видана ним в 1829 р в Варшаві «Історія Польщі» витримала до 1863 р 14 видань.У другій половині XIX ст. сформувалися дві провідні школи польської історіографії - краківська і варшавська. Краківська школа відстоювала консервативні, шляхетсько-клерикальні підходи до національної історії, приділяючи основну увагу чисто політичних питань. Варшавська школа вивчала в основному соціально-економічні відносини, історію культури і т. Д. До краківської школі відносяться такі історики, як Ю. Шуйський, М. Бобжіньскій, С. Смолька. Найвизначнішими представниками Варшавської школи були Т. Корзон, В. Смоленьський.У XX ст. в незалежній Польщі активізувалося дослідження вітчизняної історії.Активно вивчалася політична та військова історія (В. Конопчіньскій, С. Закревський, В. Токаж), історія культури (А. Брюкнер), теоретико-методологічні проблеми історії (М. Хандельсман). великий внесок у вивчення історії Польщі внесла російська і радянська історична наука XIX - XX ст. Російські історики XIX ст. звертали увагу в першу чергу на історію Польщі XVII - XVEII ст. (С. Соловйов, М. Костомаров, Д. Іловайський, Н. Каре-їв, А. Погодін) і в меншій мірі - на середньовічну історію (Г. Форст, Г. Карпов, М. Кояловіч). Період після поділів Речі Посполитої, особливо події повстань 1830 - 1831 і 1863 - 1864 рр., З суто політичних причин або взагалі не розроблялися, або висвітлювалися вкрай тенденційно, так що фактично випадають з серйозною науковою історіографії. Радянськими вченими крім узагальнюючих робіт ( «Історія Польщі» в трьох томах) видано ряд монографічних досліджень з різних періодів історії Польщі (Б. Греков, В. Королюк, К. Ліванців, І. Міллер, А. Рогов, Л. Разумовська, В. Якубським).
