пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


23.Політична обстановка в Чехії наприкінці ХІХ - поч. ХХ ст.

ХX століття відзначене істотними змінами, що відбулися врозстановці політичних сил, в самій системі чеських  політичних партій їх соціальний характер і ролі,організаційну структуру, програмних і тактичних установках. На самому правому фланзі чеських буржуазних партій як і раніше залишалися старочехи, які представляли найбільш консервативні кола банківської, торговельної, промислової та аграрної буржуазії. Їх  політика виходила з  прихильності Австро-Угорщини і вірності династії.На початку XX ст. старочехи стали швидко зближуватися зі своїми колишніми суперниками младочехами Провідною чеською буржуазною партією стала молодочеса зі свого першого з'їзду в 1874 р офіційно,іменнцвалася  Національною партією свободомислячих На початку XX ст. ця партія відображала прагнення тих групї буржуазії (промислової і банківської, вищої бюрократіі чеського походження і інтелігенції), які були пов'язані з Австро-Угорщиною, З 1905 Аграрна партія. У 1900 р була створена Чеська народна партія (так звані реалісти), главою ідеологом якої став політичний діяч ліберально-реформи містского напрямки Томаш Гарріг Масарик. Особливе місце в системі чеських політичних партій епохи імперіалізму зайняла створена в 1897 р Чеська національно соціальна партія, яка спиралася головним чином на дрібнобуржуазні верстви міського населення: дрібних підприємців, торговців, ремісників, службовців, молодь, а також націоналістично налаштованих робочих.

Блискавична  війна,  що  тривала  менше  двох  місяців,  змінила  не  тільки  геополітичну  ситуацію  в  Європі,  а  й  поставила Габсбурзьку  монархію  в  нові  умови,  що  вимагали  суттєвих реформ.  Безпосередньо  зініціював  цісарське  рішення  про  перетворення  імперії  на  дуалістичну  Австро-Угорську  державу новий  міністр  закордонних  справ  —  саксонський  граф Ф.  Бейст   Святкова  церемонія  коронації  угорською  короною  Франца  Йосифа  І  8  червня  1867  р.  в Буді  (нині  частина  Будапешта)  стала  важливим  чинником  політичної  перебудови  Габсбурзької  монархії.  До  складу  австрійської  частини  монархії  —  Цислейтанії  зі  столицею  у  Відні  —  увійшли  17  королівств  і  земель,  у  тому  числі  й  Чеські коронні  землі. У  Відні  в  У  Відні  в  грудні  1867  р.  ухвалено  конституцію  Цислейтанії,  яка  проголошувала  ряд  буржуазно-демократичних  свобод:  рівність  громадян  перед  законом,  рівність  їхньої  участі  в суспільних  інститутах,  вільне  пересування  осіб  та  майна  всією  територією  держави. У  добу  змін,  що  відбувалися  в  Габсбурзькій  монархії,  чеські ліберали  піднесли  “чеське  державно-історичне  право  ”  до  рівня загальнонаціональної  ідеї. Навесні  1868  —  восени  1871  pp.  у  чеських  землях  розгорнувся масовий  рух  таборів  (мітингів),  який  об’єднав  опозиційно  налаштованих  чехів,  які  критикували  укладення  австро-угорської угоди.Унаслідок  загострення  внутрішньої  кризи  в  Габсбурзькій монархії  після  окупації  Боснії  і  Герцеговини  в  1878  p.,  зміни зовнішньополітичного  курсу,  пов’язаної  з  підписанням  таємного  договору  між  Австро-Угорщиною  і  Німеччиною  в  1879  p., відновлення  чинності  австро-мадярської  угоди,  приходу  до влади  в  серпні  1879  р.  одного  з  найвідоміших  австрійських політиків  свого  часу  Е.  Тааффе  (1833—1895), складних  переговорів  між  представниками  різних  національних  фракцій  у  рейхсраті,  переорієнтації  політики  імператора  Франца  Йосифа  —  Цислейтанія,  опинилася  на  порозі  перемін,  які  віщували  певні  перспективи  для  чеських  політичних  сил.  У1879  р. після  16  років  пасивної  опозиції  представники  обох  чеських  Національних  партій  повертаються  до  активної  політики:  беруть участь  у  засіданнях  рейхсрату  і  входять  до  уряду  Цислейтанії. На  початку  90-х  років  XIX  ст.  на  чеських  землях  поширюється  прогресистський  рух,  який  заснували  брати  Гайни,  А.  Ращин,  В.  Клофач  та  ін.  Його  соціальну  базу  складали  інтелігенція,  студентство  та  молоді  робітники.  Важливіш  напрямом  діяльності  чеських  політичних  сил  була розробка  концепцій  зовнішньополітичних  пріоритетів.  Перша  з них  —  “неославізм  ”  —  передбачала  підтримку  австрійсько-російського  співробітництва;  другу  висунули  ті,  хто  орієнтувався  на  Англію  та  Францію.  Загальноприйнятною  вважалася  концепція  необхідності  забезпечення  інтересів  на  Балканах.  Чеські політики  віддавали  перевагу  мирній  економічній  експансії,  тому анексія  Австро-Угорщиною  Боснії  та  Герцеговини  в  1908  р. не  знайшла  у  них  підтримки.


04.06.2017; 23:41
хиты: 108
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь