У середині 90-х років Україна та Росія об'єднаними силами перейшли одночасно в наступ проти Туреччини і Кримського ханства. Російська армія протягом липня — серпня 1695 р. безуспішно штурмувала турецьку фортецю Азов. Тим часом 120-тисячна армія на чолі з Борисом Шереметьєвим і Мазепою спрямувала удар на татарські укріплення у гирлі притоки Дніпра Кінські Води. 30 липня козаки й стрільці взяли штурмом ключову фортецю Кизикермен. За нею здалися гарнізони Асламкермена, Таванська і Мубереккермена. Була зруйнована остання перешкода на водному шляху України до Чорного моря. Надалі українські козаки й російські ратні люди не дозволили кримському хану відбудувати систему укріплень на Дніпрі.Українські збройні сили надавали Росії відчутну допомогу у відвоюванні північноприазовських земель у 1696 р. В облозі та штурмі Азова активну участь взяли 15 тис. козаків Га-дяцького, Лубенського, Прилуцького, Чернігівського і двох охотницьких полків. Тривалий час вони успішно блокували Азов з моря і суші, не допускали до нього ні підкріплень, ні військових і продовольчих припасів. Намір турків і татар 17 липня 1696 р. збити козаків із зайнятих позицій закінчився для них катастрофою. Відбивши навалу супротивника, розпалені азартом козаки без команди кинулися на міські вали й захопили їх, і жодними силами яничари вже не могли вибити їх звідти. 19 липня азовський гарнізон капітулював. Пальму першості в перемозі над противником Петро І віддав козакам, щедро нагородивши їх грошима й продовольством. Остаточна перемога об'єднаних сил України й Росії над Кримським ханством і відвоювати південних земель були близькими. Але на заваді стала переорієнтація зовнішньополітичного курсу Росії. Залишивши напризволяще Україну з її багатовіковою південною проблемою, Росія в 1700 р. уклала з Туреччиною Константинопольський мир і розпочала боротьбу за вихід до Балтійського моря.