Весною 1667 р. П.Дорошенко запропонував скликати на Росаві загальну козацьку раду для обрання єдиного гетьмана, обіцяючи поставити на ній булаву, бунчук і корогву та визнати гетьманом того, кого обере рада. Універсали подібного змісту розсилалися по всій Україні. Було запрошено прибути на раду й Івана Брюховецького. Ця ініціатива знайшла підтримку не лише в більшості козаків, але й у запорожців. Авторитет Дорошенка починає зростати й серед населення Лівобережної України, невдоволеного політикою російського уряду та свого гетьмана. Однак, лівобережні гетьман і старшини відмовилися взяти участь в проведенні ради, і вона не відбулася.Укладення Андрусівського договору сприяло зближенню України з Кримським ханством і Туреччиною, оскільки він був в значній мірі небажаний та й небезпечний для турецько-татарської сторони. В липні 1667 р. українські посли Михайло Раткевич-Портянка і Вирва прибули до Туреччини. На аудиєнції у султани вони завірили його у відданості козаків Порті. Мехмед IV обіцяв козацькій державі підтримку і допомогу за умови, що козаки продовжуть війну з Польщею. Таким чином, Туреччина, маючи претензії до Польщі та намагаючись розірвати мир між нею й Московією, взяла курс на зближення з Україною.Спираючись на підтримку татар, а згодом і Туреччини, Дорошенко активно готується до походу в Західну Україну. У травні йому на допомогу підійшли підрозділи татарських мурз, і він послав їх у західні райони Поділля та на Волинь. Це мало негативні наслідки для Дорошенка, оскільки привело до втрати підтримки місцевого населення, що стало шукати підтримки у польського війська. Одночасно гетьман посилив облогу Білої Церкви.
