28-29 червня українсько-татарські війська завдали нищівної поразки московитської армії. Втрати росіян становили 15 - 20 тис. чоловік убитими і страченими. Гетьман почав витісняти московитські гарнізони з українських міст. А татари нападають на російські порубіжні землі, хоч донські козаки й запорожці І. Сірка зробили напад на Крим.Становище гетьман різко ускладнилося. Союз з Кримським ханством налаштував проти гетьмана чи не увесь народ. Переорієнтація на Річ Посполиту з обмеженням прав України не знайшла підтримки серед народу. В очах козаків, селян, міщан, православного духовенства і більшості козацької старшини польська шляхта продовжувала залишатись основним ворогом. І всілякі спроби вирвати їх з полону традиційних уявлень наштовхувались на нерозуміння і спротив. Обнародування на початку літа 1659 р. затвердженої сеймом в урізаному вигляді Гадяцької угоди викликало незадоволення навіть серед прибічників Виговського.
Лівобережні полковники Тимофій Цицюра, Василь Золотаренко, Яким Сомко в серпні заявили про перехід на бік Росії і почали воєнні дії проти вірних Виговському частин. Багато прихильників Виговського, у тому числі й Немирича, було вбито, чимало їх потрапило в полон, серед них Данило Ви-говський та Іван Нечай. Воєнна акція кошового Запорозької Січі Івана Сірка проти союзника Виговського Кримського ханства змусила Мехмет-Гірея з ордою залишити Гетьманщину.