Після Хотинської війни становище Кримського ханства істотно змінилось. За поразку під Хотином яничари розправились з Османом II і звели на престол Мустафу, що до цього перебував в ув'язненні. Почався новий етап занепаду світової імперії, що позначилось і на Кримському ханстві.
Турецький уряд звинуватив Джанібек-Гірея у поразці під Хотином, звільнив його з посади і відправив на о. Родос у почесне заслання. На його місце султанський двір поставив Мехмет-Гірея (1623 - 1627). Новий хан повернув з вигнання у Персії свого брата Шагін-Гірея. У 1623 р. Новий султан Мурад IV побоювався переходу Махмет-Гірея на бік противника і вирішив його замінити Джанібек-Гіреєм. Брати звернулись за допомогою до Запорізької Січі, на що та радо відгукнулась. За намовою хана запорожці й донці навесні 1624 р. зробили морський похід на Кафу, де перебував турецький гарнізон, і сплюндрували її околиці.
Влітку 1624 р. султан послав ескадру з військом до Кафи, щоб силою скинути правителів Криму. Але на той час Запорізька Січ вже узгодила свої дії з Мехмет-Гіреєм, відмобілізувала військо і нанесла по Туреччині такого удару, якого та ще не знала. На світанку 9 липня 80 чайок висадили десант на береги Босфору.
Взимку 1625 р. Шагін-Гірей вів воєнні дії проти явного прихильника турецького султана Кантеміра-мурзи. Але зазнав поразки під Бабадагом і мусив відійти до Криму. А козаки тим часом готувались до майбутнього походу на Туреччину. Свій союз з Кримським ханством вони почали використовувати для тиску на Річ Посполиту, чим викликали серйозне занепокоєння польського уряду. На загальнопольському сеймі 1625 р. було ухвалено рішення за всяку ціну зруйнувати україно-кримський союз.
У квітні 1625 р. приблизно 380 чайок з 20 тис. козаків вийшли в море. Населення Стамбула охопила паніка. Одні шукали захисту за міськими мурами, інші тікали в глиб Туреччини. Але козацький флот минув Стамбул і головний удар спрямував на Трапезунд та його околиці
Наприкінці 1627 р. становище Мехмет і Шагін-Преїв ускладнилось. Почались збройні виступи проти нього. Одночасно турецький султан приймає рішення змістити Мехмет-Гірея і на його місце посадити Джанібек-Гірея.
Ранньою весною 1628 р. Буджацька орда Кантемір-мурзи вторглась у Крим і почала воєнні дії проти вірних ханові військ. Місцеві можновладці перейшли на його бік і відтіснили Мехмет-Гірея з небагатьма однодумцями до Бахчисараю. У цій ситуації Шагін-Гірей знову звернувся до Січі за допомогою, нагадуючи про попередній союз між ними. Гетьман Михайло Дорошенко самовільно на чолі 4-тисячного козацького війська в квітні місяці рушив на виручку обложеним. В ході безперервних боїв вони завдали ряду поразок татарам, дійшли до Бахчисараю і змусили Кантемір-мурзу тікати до Кафи. Але і козаки зазнали великих втрат. Загинуло тисяча козаків, а також гетьман Дорошенко і колишній гетьман Олефір Голуб.
За правління Джанібек-Прея (1628 - 1635) Кримське ханство продовжували роздирати міжусобні чвари. Позиції Кантемір-мурзи значно посилились, він повів рішучу боротьбу проти прихильників колишнього хана, різко втручався в державні справи Криму, насаджував на вищі посади своїх численних родичів. Щоб навести порядок у ханстві, султан у 1635 р. змістив Джанібек-Прея, а на його місце призначив Інаєт-Гірея (1635 - 1637).
Однак новий хан не виправдав сподівань стамбульського двору і повів політику на здобуття Кримському ханству державної незалежності. Обстановка в Криму загострилась, почались воєнні дії з Буджацькою ордою Кантемір-мурзи, який відстоював залежність ханства від Туреччини.
Однак навесні 1637 р. становище Інаєт-Гірея ускладнилось. Протестуючи проти насильницького переселення, буджацькі татари повстали, розгромили під Очаковом загони братів хана і повернулися в буджацькі степи. Під впливом цих подій султан змістив Інаєт-Гірея і на його місце призначив Бегадир-Гірея (1637 - 1641). Крим підкорився Туреччині і вже не робив сильних спроб вирватись з-під її підпорядкування. Запорозька Січ за інерцією в 1637 р. ще попрохала у хана допомоги в боротьбі з Польщею. Але на відповідний лист Павлюка диван навіть не відповів.
