Учитель - носій наукових знань тієї чи іншої галузі науки і в навчальному процесі виступає як просвітитель. Учитель є також і людиною, яка своєю працею заробляє собі на життя. Тут він виступає як трудівник, а учні є лише предметом його праці.
Разом з тим у навчальному процесі вчитель виступає також і як моральна особистість - носій совісті і честі, добра і справедливості, обов'язку і принципів моралі. Отже, між учителем і учнем виникає складна система суспільних відносин: політичних, адміністративних, службових, моральних, світоглядних тощо. І без таких відносин навчально-виховний процес був би неможливий. Відносини між учителем і учнем - двосторонні: учитель і учень впливають один на одного, взаємодіють між собою, тобто кожний із них є і суб'єктом, і об'єктом моральних відносин. Проте сторони у цьому процесі взаємовпливу - не рівноцінні: основною, активною і провідною стороною є вчитель. Його моральні погляди і переконання, почуття і звички, дії і вчинки мають вирішальний вплив як на формування моральності учня, так і на відносини, що складаються між учителем і учнями, оскільки учитель, внаслідок свого професійного обов'язку, формує ці відносини свідомо.
дне з найважливіших значень в оцінці педагога має авторитет викладача, як одне із складових ознак професійного педагога. Авторитет викладача - це інтегральна характеристика його професійної, педагогічної та особистісної значущості в колективі, яка виявляється через взаємини з колегами та студентами та впливає на ефективність навчально-виховного процесу. Причому, слід зазначити, що складовими авторитету викладача є авторитет ролі та авторитет особистості, і, слід зазначити, що в умовах трансформації суспільства переважає авторитет особистості. Авторитет викладача є результатом розвитку: а) предметних педагогічних знань, вмінь, навичок (знання предмету); б) комунікативних педагогічних знань, вмінь, навичок (знання студентів та колег); в) гностичних педагогічних знань (знання себе та вміння корегувати свою поведінку).
