Під особистістю розуміється конкретний людський індивід з притаманними тільки йому розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями. Поняття особистості конкретно-історичне. Особистість розвинулася внаслідок суспільно-історичного розвитку людства. Психологічну та соціальну сутність її визначають належність до певного суспільства, входження в певну систему суспільних відносин, власна активна діяльність та спілкування з іншими людьми. Особистість — це завжди соціальна істота, суб'єкт міжособових і соціальних відносин та свідомої діяльності. У процесі виховання центральної постаттю той, кого виховують, - вихованець. Результат виховання – розвиток особистості. У психології та педагогіці є безліч підходів до визначення сутності особистості, але вони зводяться до розуміння особистості як соціального істоти. Отже, особистість– це індивід, у якого сукупністю соціальних властивостей і якостей, що він виробляє в собі прижиттєво. Розвиток особистості – це процес кількісних і якісних змін - у організмі й психіці людини, це процес її духовного становлення. Виховання зростаючого людину, як формування розвиненою особистості становитиме з головних завдань сучасного суспільства. Подолання відчуження людини з його справжньої сутності, формування духовно розвиненою особистості процесі історичного поступу суспільства не відбувається автоматично. Воно вимагає зусиль із боку, й інші зусилля як у створення статків, об'єктивних соціальних умов, і у відкритті кожному історичному етапі нових можливостей для духовно-морального вдосконалення людини. У цьому всядвуедином процесі реальна можливість розвиватися людину, як особистості забезпечується всієї сукупністю матеріальних й духовних ресурсів суспільства. Виступаючи й суб'єктом, і результатом громадських відносин, особистість дитини формується через її активні громадські дії, свідомо перетворюючи й довкілля, саму себе у процесі цілеспрямованої діяльності. Саме процесі цілеспрямовано організовуваній діяльності формується у дитини найважливіша, що його як розвинену особистість потреба у благо іншого.
