Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовили появу пояснювального навчання, яке передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак вивчення його. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а і спостережливість мислення. Пояснювально-ілюстроване навчання забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням, засвоєнням понять, законів, теорій. Мета практичних вправ-поглиблення знань, формування, закріплення знань, умінь і навичок, засвоєння їх у нових ситуаціях. Пояснювально-ілюстративне навчання забазпечує: швидке засвоєння навчальної інформації, колективний характер засвоєння знань, дає змогу виявити типові помилки й орієнтувати школярів на їх усунення. Проблемне навчання передбачає послідовні й цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні розв'язують під керівництвом вчителя й активно засвоюють нові знання. Внутрішнй механізм навчання складається з певних компонентів, які дістали назву ланок засвоєння знань. Дидакти виділяють різну їх кількість і обгрунтовують не однакову послідовність. Виділимо такі з них: сприйняття; розуміння; осмислення і запам'ятовування; використання на практиці. Щоб засвоєння відбулось успішно, насамперед вчителю слід з'ясувати велику роль мотивів учіння. Це внутрішні збудники, якими керується учень, здійснюючи навчальні дії. Серед конкретних шляхів формування пізнавальних інтересів виокремимо такі: високий рівень суб'єкт-суб'єктних взаємодій вчителів і учнів; новизну знань, методів і форм їх засвоєння; затребуваність знань. Найважливішим показником ефективності навчального процесу є рівень сформрваності пізнавальної активності та самостійності учнів, їх самоосвіта, що є головним чинником становлення творчої особистості, виявом зрілості її внутрішнього світу і духовного зростання.
