Індивідуалізація навчання означає реалізацію принципу індивідуального підходу. Звичайне навчання передбачає клас, що складається з учнів з різним рівнем розвитку, різною підготовкою. Вчитель орієнтується на “середнього учня” з середнім розвитком, середньою успішністю. Тому “сильні учні” стримуються в розвитку, а “слабкі завжди не встигають”. Слід орієнтуватись не на “середнього учня”, а на всіх і кожного. Легше поєднувати з цією метою фронтальну роботу з класом і індивідуальну роботу з окремими учнями. Особливо потребують інд. підходу учні з пониженою успішністю, щоб попередити їх перехід до хронічно відстаючих. навчання слід будувати, виходячи з особливостей їх психіки – сповільненого темпу формування понять, знань. Для таких учнів є оптимальним навчання в сповільненому темпі, з більш широкою наочністю, більшою кількістю вправ, з поступовим підвищенням рівня складності задач. Велику увагу слід приділяти мотиваційній стороні навчання.
В порядку індивідуальної роботи “сильні учні” вивчають додаткову літературу, виконують спец. завдання і додаткові вправи. Отже, методи навчання повинні бути різними, варіювати в залежності від інд. особливостей учня.
Під диференціацією розуміють врахування індивідуальних здібностей учнів на основі будь-яких особливостей для окремого навчання. Диференціація може бути за віковою, релігійною, економічною, національною та ін. ознаками.
Розрізняють 3 підходи до диференціації:
1) за структурою системи освіти;
2) за змістом навчання (профільно-масові, індивідуально-спеціельні);
3) за характером диференціації навчального процесу (внутрішню і зовнішню);
Внутрішня – різне навчання дітей в досить великій групі учнів за випадковими ознаками;
Зовнішня – створення на основі певних принципів (інтересів, здібностей) відносно стабільних груп, в яких зміст освіти і навчання і вимоги, що ставляться до учнів розрізняються.
При організації диференціації бажано дотримуватись 3-х рівнів труднощів:
- курс обов`язкової орієнтоції (загальний курс);
- курс прикладний (базовий);
- курс поглибленого рівня (творчий).
Головне завдання диференціації: необхідний розвиток творчих здібностей учнів з різними пізнавальними можливостями.
