Центральними поняттями вікової психології є поняття віку і розвитку.Вік — категорія, яка служить для позначення часових характеристик індивідуального психічного розвитку.
У віковій психології категорія віку виглядається надзвичайно складною і суперечливою. Як указує І. С. Кон, щоб розібратися в змісті категорії віку, насамперед, необхідно розмежувати системи відліку, у яких наука описує людський вік.
По-перше, всі події розвитку відбуваються в часі. У віковій психології розрізняють вік хронологічний - тривалість існування індивіда з моменту зачаття (фактично з моменту утворення яйцеклітини і до кінця життя) і вік психологічний - якісно своєрідна ступінь онтогенетичного розвитку, яка обумовлюється закономірностями формування організму (біологічна обумовленість), умовами життя (соціальна обумовленість).
Психологічний вік визначається шляхом співвіднесення рівня психічного (розумового, емоційного і т.д.) розвитку індивіда з відповідним нормативним середньостатистичним симптомокомплексом. Тут за основу узяті ті психофізіологічні, психологічні і соціально-психологічні зміни, які відбуваються в психіці кожної людини. Для дітей вони більш-менш описані, а для дорослих потрібні додаткові дослідження. Якщо психічні зміни відстають від хронологічного віку, то говорять, що психологічний вік менший за хронологічний, і навпаки, при випередженні хронологічного віку говорять, що психологічний вік перевищує хронологічний.
Але існує ще й суб'єктивний вік особистості, який має внутрішню систему відліку. Мова йде про вікову самосвідомість, яка залежить від напруженості, наповненості життя і суб'єктивного сприймання самореалізації особистості. Тут за основу взяте самовідчуття людини, тобто до якого хронологічного віку вона сама себе приписує, у яку точку на хронологічній осі проектує. Відповідно цього суб'єктивний вік може бути меншим, більшим чи дорівнювати хронологічному віку.
Друга система відліку — соціально-вікові процеси і соціально-вікова структура суспільства, що описуються в таких термінах, як «вікова стратифікація», «віковий поділ праці», «вікові верстви», «вікові групи», «покоління», «когортні розходження» і т.д.
Третя система відліку — віковий символізм, тобто уявлення про вікові процеси в культурі, те, як їх сприймають і символізують представники різних соціально-економічних і етнічних спільнот і груп («вікові обряди», «вікові стереотипи» і т.п.).
