Слід зауважити, що російські селяни, як і більшість населення, незважаючи на своє важке життя, свято вірили в божественне начало монархічної влади. Це стало для Омеляна Пугачова своєрідною козирною картою: він зміг переконати більшість селян в тому, що саме він є Петром III, якого нібито насправді не вбили.
Пугачов переконував людей у тому, що «самозванка» Катерину, яка обманом очолила Російську Імперію, слід усунути від влади. Повстання почалося навесні 1773. Полк селян під проводом Пугачова осадив Оренбург.
Взяти місто було не так вже й легко — в Оренбурзі на той час перебували полки імператорської армії. У селі Берда (передмістя Оренбурга), Пугачов створив військову колегію і розгорнув свій штаб, де планувалися подальші дії його полку. Однак спроба захоплення міста не увінчалася успіхом: царська армія буквально в лічені дні знищила більшу частину полку селян. Пугачов змушений був тікати до Башкирії. Однак там він не закинув свої антидержавні ідеї. Більше того Пугачову вдається знайти союзників серед башкирів, вони і складали переважну більшість у його оновленій армії. Другий етап повстання також зазнав аварії: урядові сили не давали найменшої можливості Пугачову почати активні бойові дії.