Уже в 50-х рр. часткова або повна комутація охопила 20% чеських маєтків, але в аграрних областях цей процес йшов все ж повільно і при пануванні старих способів господарювання.
У польовому господарстві вирішальне значення стала набувати картопля. Держава підтримувала культивування картоплі і конюшини, розведення фарбувальних і олійних культур, тютюну, кукурудзи, тутових дерев, льону, фруктових садів. Нові культури вимагали і нових методів виробництва, застосування більш досконалих знарядь праці. Потрібна була і краща підготовка сільськогосподарських кадрів, уже в першій половині XVIII ст. з'явилися спеціальні економічні школи, у другій - лісові школи. В університеті першим професором землеробських наук став у 1776 р. Ігнац Йозеф Бучек.
Незважаючи на прагнення до нових способів господарювання, барщинно-кріпосницька система в Чехії з 60-70-х рр. XVIII ст. переживала глибоку кризу. Барщинні повинності селян досягли максимуму.
Шляхетські мануфактури були, по суті, капіталістичними підприємствами з роботою за плату. Потім мануфактури стали створюватися міськими жителями, чеськими торговцями і навіть деякими колишніми селянами. До кінця століття найбільшим текстильним центром монархії став Брно з його сукняними мануфактурами.
Серед інших галузей головне місце займало вироблення скляних виробів. Підприємцями були самостійні майстра. Виробництво заліза знаходилося повністю в руках землевласників. Центром видобутку металів була Словаччина. У другій половині XVIII ст. збільшилося число підприємств з обробки міді, виробництва пороху, паперу, шкіри та шкіряних виробів, сірчаної кислоти і т.д.
