«Табель про ранги» вводив в ужиток 14 рангів: у військовій службі - від прапорщика до генерал фельдмаршала, у флоті - від «артилерії констапеля» до генерал адмірала, у громадянській - від колезького реєстратора до канцлера. Самим вищих чином був 1-й ранг, або «клас», а самим нижчим – 14-й клас. Всі чини перших восьми рангів давали права потомственого дворянства. Замість «породи» і «знатності» основними умовами проходження службових сходів зробилися придатність до служби і особисті здібності. Дворяни аж ніяк не завжди були задоволені цими заходами уряду. Їм не подобалися щорічні огляди, відправлення за кордон для вивчення різного роду наук. Але об'єктивно всі ці заходи служили посиленню дворянського стану, хоча і сприяли свого роду «закріпачення» його.
Були проведені заходи і в інтересах купецтва, міських жителів. У 1720 р. був заснований Головний магістрат. Виданий у 1721 р. регламент Головного магістрату розділив всіх жителів міста на «регулярних» і «нерегулярних» громадян. Перші, в свою чергу, ділилися на дві гільдії: в першу входили великі купці, промисловці, банкіри: друга складалася з дрібних торговців і ремісників. Все ж інше населення отримало назву - «підлі люди».
Величезне значення для уніфікації та правового оформлення нижчих станів в державі мало запровадження нової системи оподаткування. З 1718 р. Петро перейшов до нової системи збору прямих податків - подушним обкладенню замість старого, подвірного оподаткування, яке вже не давало належного ефекту. Була проведена перепис населення, причому, щодо ухилялися від перепису застосовувалися самі круті заходи. В ту пору на безкрайніх російських просторах звичайною була процесія, що складалася з переписувача офіцера, за яким слідував кат з батогом і зашморгом. З введенням подушної подати число платників прямих податків значно розширилося. Але реформа мала й іншу сторону, яка призвела до уніфікації нижчих станів. Ряд проміжних категорій населення (однодворці, ополоники), а також всякого роду гулящий люд, холопи були записані в «тягло» і таким чином зрівняні з кріпаками, юридичне становище яких вже мало відрізнялося від колишніх холопів. Новий прямий податок був в 2 - 2,5 рази більше суми всіх колишніх прямих податків.
Всі ці заходи в галузі соціальної політики привели до того, що в результаті петровського правління все населення було об'єднано, нехай і досить штучно, в 3 стани: одне з них було привілейованим і служилим - дворянство, а посадське населення і селянство несли тягло. Над всією цією структурою височів державний апарат, який все більше бюрократизувати на чолі із всемогутнім монархом.
