Петро II Романов (Петро Олексійович Романов) (*12 (23) жовтня 1715 - 18 (29) січня 1730) — імператор Росії (1727–1730 рр.).
Син царевича Олексія Петровича і принцеси Софії Шарлоти Бланкенбурзької-Вольфенбюттельської, внук Петра І. У перші місяці правління Петра II влада фактично знаходилась в руках князя О. Меншикова та Верховної Таємної Ради.
Ускладнення зовнішньополітичного становища Російської імперії за Петра II (загострення відносин з Туреччиною), намагання у з'язку з цим царського уряду залучити на свою сторону козацьку старшину, а також особисті економічні інтереси О. Меншикова (володів величезними маєтками у Стародубському і Ніжинському полках та провадив широкі торгово-промислові операції), спонукали Таємну Верховну Раду скасувати всі податки у Гетьманщині (крім передбачених Березневими статтями 1654), ліквідувати Малоросійську колегію та дозволити обрати нового гетьмана — Д. Апостола, передати ведення справ Гетьманщини з Сенату до Колегії закордонних справ, заборонити росіянам купувати землі в Україні тощо. В 1728 уряд Петро II створив у Глухові кодифікаційну комісію для складання кодексу діючих в Україні законів («Права, за якими судяться малоросійський народ»). Після усунення від влади О. Меншикова, Петро II оголосив себе противником реформ Петра І, переніс царський двір у Москву.
Під час підготовки до коронації помер від віспи. З його смертю закінчився рід Романових по чоловічій лінії.
