пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Хорватія і Словенія у 18ст.

У 1715 в Хорватїї запроваджено спеціальний орган управління-«септемвірат»,що перебрав на себе роль вищої інстанції. У 1754 введено цензуру,а жупанії безпосередньо підпорядковані імператорській канцелярії. У 1767 «септемвірат» перетворено на «намісницьку раду»,яка виконувала роль своєрідного хорвацького уряду з певними автономними правами,але через кілька років раду було ліквідовано,а замість неї було створено «угорську намісницьку раду». Це призвело до цілковитого адміністративного підпорядкування хорвацьких територій угорцям.

Антихорвацький характер реформ Марії Терезії яскраво виявився у переданні міста Рієка та кількох навколишніх районів у володіння угорців із запровадженням назви для хорватів-«Угорське примор’я». Ідея ,що спонукала імператрицю до такого кроку,полягала у задоволенні прагнень угорців здобути вихід до Адріатичного узбережжя,але разом з тим безумовно зачіпали інтереси хорватів.

На такому не дуже сприятливому загальному тлі хорвати почали повертати втрачені в різні періоди османської експансії землі. Згідно з умовами Карловацького мирного договору 1699,хорвацькі адміністративні кордони в в межах Габсбурзької монархії розширювались,сягнувши річки Уни та Південного Валебіту,а кордони Словенії охоплювали частину південно-східного Срему,доходячи до річки Сави. Після 1718 хорвати повернули південно-східний Срем та області поблизу гирла Сави.

Централістська політика австрійського двору посилилась за правління Йосифі2(1780-1790).Посада хорвацького бана тривалий час була вакантною,одноосібне управління областю здійснював спеціальний комісар,призначений з Відня. Основні посади в органах місцевої влади діставали етнічні німці,німецька мова запроваджувалась як обов’язкова.

Паралельно з централізацією та понімеченням хорвати в цей період зіткнулися з новим спалахом мадяризації:угорський парламент ухвалив постанову про запровадження угорської мови в суспільному житті Хорватії. Консервативні кола хорвацького дворянства намагались чинити опір,обстоюючи своє право вживати як офіційну не угорську,а латинську мову.

Наприкінці 18ст. в Хорватії з’являються представники нової генерації,які виступають з модерними ідеями та прагненнями самозбереження нації. На противагу консервативному дворянству на політичну сцену виходить демократично налаштований середній клас.

Особливе місце серед цієї генерації посідав Ігнатій Мартинович(1755-1795),організатор і натхненник угорсько-хорватської якобінської змови,спрямованої на повалення феодального ладу в Угорщині та Хорватії. Певний час,Мартинович підтримував реформи віденського двору і виконував обов’язки одного з радників імператора Леопольда2. Ймовірно,саме завдяки Мартиновичу,Леопольд поновив для хорватів окремі привілеї в галузі місцевого самоврядування,надавши дозвіл на скликання Собору,який до того тривалий час не збирався. Мартинович установив зв’язки з багатьма політиками і філософами. Мартинович чимало прихильників мав у Загребі,де головним представником змови був Йосиф Краль. Хорвацьке якобінське товариство було потужним.

У 1795 мартиновича заарештовано і страчено.

Наприкінці 18ст. у словенців з’являються перші ознаки національної діяльності в культурній та суспільно-політичній сферах.

 


30.01.2017; 01:34
хиты: 129
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь